Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 ТЕХНІКА РОЗТИНУ ТРУПІВ

Патологоанатомічний розтин трупів тварин і птахів є невід'ємною частиною трудової діяльності ветеринарного спеціаліста, бо розтинаючи трупи і досліджуючи органи та тканини, можна встановити не тільки патологоанатомічні зміни в організмі, а й причини, які викликали ці зміни та обумовили смерть, а це в свою чергу допоможе перевірити правильність прижиттєвого діагнозу й ефективність організації лікувально-профілактичних заходів у господарстві. Тому кожний труп, за винятком тих, що по ветеринарно-санітарних правилах, забороняються, повинен піддаватися патологоанатомічному розтину. Але швидкість і якість розтину, правильність і повнота дослідження органів і тканин, одержання високоякісної шкіряної сировини, недопущення розсіювання на місцевості патогенних збудників залежить не тільки від знань анатомічної будови і функцій органів та організму в цілому, не тільки від знань морфологічних змін та порушення функцій у них, що виникають під впливом шкідливих факторів, а у великій мірі і від володіння ветеринарними спеціалістами методикою і технікою розтину трупів.

Методика розтину трупів має відповідну загальну схему, властиву для всіх видів тварин, але в свою чергу, залежно від величини трупа, особливостей анатомічної будови, характеру розвитку патологічних процесів, методика і техніка розтину трупів окремих видів тварин має свої особливості.

ПОРЯДОК РОЗТИНУ ТРУПІВ

 

  1. Збір анамнестичних даних
  2. Зовнішній огляд трупа та в необхідних випадках бактеріоскопічне дослідження мазків крові на сибірку та інші захворювання, які викликаються споровою мікрофлорою.
    Сюди входить:
    1. визначення виду, статі, віку, інвентарного номеру, клички, масті та відмітин, породи, приблизної ваги, кому належала тварина;
    2. збирання анамнезу та ознайомлення з історією хвороби;
    3. положення трупа в період смерті тварини;
    4. трупні зміни;
    5. стан шкіри і шерстного покриву;
    6. стан природних отворів і видимих слизових оболонок;
    7. наявність витіків з природних отворів та визначення його характеру.
  3. Зняття шкіри з наступним оглядом її та інших тканин і органів (соматичних лімфатичних вузлів, скелетної мускулатури, слизових сумок, сухожильних піхв, суглобів, слинних залоз, вим'я, зовнішніх статевих органів самців і самок).
  4. Фіксація трупа для зручності дальшого проведення розтину.
    1. на спині;
    2. бокове правостороннє положення;
    3. бокове лівостороннє положення.
  5. Розтин черевної порожнини і огляд її вмісту та органів без виймання їх.
  6. Розтин грудної порожнини з оглядом вмісту і органнів на місці.
  7. Розтин тазової порожнини.
  8. Розтин ротової порожнини, ділянки шиї з вийманням (евентераціею) язика, глотки з стравоходом і гортані з трахеєю аж до впадіння їх в грудну порожнину.
  9. Виймання (евентерація, евісцерація, екзентерація) органів:
    1. у дрібних тварин в природному зв'язку, починаючи з ротової порожнини і до анального отвору;
    2. у великих тварин послідовно, спочатку в природному зв'язку – язик, глотка, гортань, трахея і стравохід до впадіння в шлунок або рубець та органи грудної порожнини, а далі виймають органи черевної і тазової порожнини по відповідних органокомплексах.
  10. Дослідження вийнятих органів ротової порожнини, ділянки шиї, грудної, черевної і тазової порожнин.
  11. Розтин черепної порожнини, виймання і дослідження головного мозку.
  12. Розтин хребетного каналу, виймання і дослідження спинного мозку.
  13. Дослідження кісток і кісткового мозку.
  14. Прибирання і знищення або утилізація трупа.
  15. Оформлення документації наслідків розтину.

Прозектор може змінити план розтину залежно від анатомо-фізіологічних особливостей тваринних різних видів і віку, цілей розтину, характеру хвороби і обставин загибелі тварини. Наприклад, при смертельних травмах насамперед досліджують пошкоджені органи, при зсувах кишечника його уражені ділянки і так далі. Беруть до уваги також зручності проведення розтину, наприклад для виключення септичних захворювань і змін кровонаповнення, селезінку і серце розкривають першими, шлунок і кишечник зручніше розтинати останніми, щоб не забруднювати поле дії їх вмістом.

Патологоанатомічний розтин трупів необхідно проводити при природному освітленні (в денний час) якомога швидше після смерті тварини до розвитку трупного розкладу.

АНАМНЕЗ ПРО ХВОРОБУ

ЗОВНІШНІЙ ОГЛЯД

ЗНЯТТЯ ШКІРИ

ФІКСАЦІЯ ТРУПА

РОЗТИН ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

РОЗТИН ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ

РОЗТИН ТАЗОВОЇ ПОРОЖНИНИ

РОЗТИН РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

ВИЙМАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ

ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

РОЗТИН ЧЕРЕПНОЇ ПОРОЖНИНИ

РОЗТИН СПИННОМОЗКОВОГО КАНАЛУ

РОЗТИН НОСОВОЇ ПОРОЖНИНИ