ПЛАН
1. Сказ.
2. Інфекційний ринотрахеїт.
3. Нейролімфоматоз птиці (хвороба Марека).
ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦЬОГО МАТЕРІАЛУ СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА:
- сказ чим він викликається;
- інкубаційний період сказу;
- значення антирабічних щеплень;
- буйна і тиха форма та чим закінчується;
- вимоги до розтину при підозрі на сказ;
- основні пат. анатомічні зміни;
- тільця Бабеша-Негрі їх значення;
- інфекційний ринотрахеїт і чим він виражається;
- пат. анатомічні зміни при інфекційному ринотрахеїті;
- нейролімфоматоз птиці і чим він характеризується;
- де розмножується вірус хвороби Марека;
- які є джерела зараження;
- чим розноситься і де розмножується вірус;
- мікроскопічні дослідження і їх ознаки.
Сказ. Патологоанатомічні зміни. Посмертні зміни при сказі не характерні. Трупи виснажені. Кров не зсідається, темно-червоного кольору. Слизові оболонки рота, зіва ерозійовані, вкриті крововиливами, язик припухлий. В шлунку пусто або є сторонні тіла.
У слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки, рідше у прямій кишці,— різної величини і форми крововиливи. В печінці, нирках і серці ознаки дегенерації. Оболонки мозку набряклі і гіперемійовані.
При гістологічному дослідженні в амонових рогах, мозочку та довгастому мозку виявляють тільця Негрі.
Діагноз. Діагноз встановлюється на підставі анамнезу, характерних клінічних ознак хвороби і виявлення тілець Негрі в центральній нервовій системі. В лабораторію для дослідження надсилають голову забитої чи загиблої тварини або амонові роги, мозочок, довгастий мозок і кору головного мозку, що знаходяться в 50-процентному стерильному нейтральному гліцерині.
Нейролімфоматоз птиці (хвороба Марека).Патологоанатомічні зміни залежать від форми прояву хвороби. У разі класичної форми виявляються значні (в 5 — 10 разів) потовщення периферичних нервів, особливо плечового та попереково-крижового сплетень. Разом з ураженням очей спостерігається розм'якшення тканин головного й спинного мозку. В деяких випадках відмічаються пухлини в яєчниках та сім'яниках, які набувають горбистої поверхні та щільної консистенції. За підгострої форми виявляється значна кількість пухлин у внутрішніх органах, а також у скелетних м'язах та шкірі.
Діагноз ґрунтується на аналізі клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних і гістологічних змін, епізоотологічних даних та результатів лабораторних досліджень. Вірусологічні дослідження передбачають індикацію вірусного антигену в епітелії перових фолікулів, виділення вірусу з наступною ідентифікацією його за РДП та РІФ, проведення біопроби на одноденних курчатах і дослідження сироваток крові.
У лабораторію надсилають 5 — 10 клінічно хворих курчат, від яких для дослідження відбирають кров і пір'я з фолікулами, шматочки уражених органів, шкіри, м'язів, периферичних нервів плечового та крижово-сідничного сплетень.
Диференціальна діагностика передбачає виключення лімфоїдного лейкозу, вірусного енцефаломієліту та авітамінозів В і Е.
Інфекційний ринотрахеїт. Патологоанатомічні зміни.При респіраторній формі хвороби виявляють катаральне запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, емфізему легень, пінисту рідину в трахеї й бронхах, бронхопневмонію.
При генітальній формі на ранній стадії захворювання спостерігають гіперемію та петехіальні крововиливи на слизових оболонках репродуктивних органів. На пізніх стадіях — вузликовий вестибуловагініт, персистентні жовті тіла, гіперплазію та кісту яєчників, оофорити й періофорити, катарально-гнійний ендометрит і сальпінгіт у корів та баланопостит, уретрит, простатит, орхіепідидиміт, патологію сертолієвого епітелію — у бугаїв.
При нервовій формі визначають набряк оболонок мозку, крововиливи навколо дрібних кровоносних судин великих півкуль мозку, таламуса, іноді — ураження печінки.
Діагноз ІРТ встановлюють комплексно, на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень.
Для дослідження в лабораторію надсилають серозний слиз, зскрібки з уражених слизових оболонок, відбитки з органів та шматочки уражених тканин. Для серологічної діагностики від тварин відбирають парні проби сироватки крові: першу — на початку захворювання, другу — через 21 добу. Від бугаїв відбирають крім парних проб сироватки крові також проби сперми та змиви з препуція для вірусологічних досліджень.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що таке сказ?
2. Як передається сказ?
3. Який інкубаційний період?
4. Які є форми сказу?
5. Як роблять розтин трупа і що при ньому виявляють при сказі?
6. Що таке тільця Бабеша-Негрі, їх значення?
7. Що таке інфекційний ринотрахеїт?
8. Патанатомічні зміни органів при ринотрахеїті?
9. Що таке нейролімфоматоз птиці?
10.Чим характеризується хвороба Марека?
11 .Де розмножується вірус хвороби Марека?
12.Що є джерелом зараження при інфекційному ринотрахеїті?
13. У яких формах за клініко-морфологічними ознаками перебігає інфекційний ринотрахеїт?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
- Патологическая физиология й патологическая анатомия животных /Под ред. Н.А. Налетова. – М.: Агропромиздат, 1991.-с. 285-288.
- Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин /За редакцією професора А.Й.Мазуркевича. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2008 – ст. 264, 295-300.