Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Інвазійні  хвороби

1)Характеристика інвазійних хвороб та пат.зміни при піроплазмозі і бабезіозі.

2)Характерні пат.анатомічні зміни при тейлеріозі і нуталіозі.

3)Кокцидіози:еймеріози і нуталіоз.

4)Характеристика трематодоз і цистодоз.

5)Характерні пат.зміни при нематодозах.

 

Література (основна та додаткова)

Налетов Н.А. Патологическая физиология и патологическая анатомия с/х животных. – М.: Агропромиздат, 1991 – ст. 293-302.

 

1)Інвазійними називають хвороби, що викликаються паразитами тваринного походження.

У паразитології є такі розділи:

1.протозоологія – наука,яка вивчає одноклітинних тварин з типу найпростіших і хвороби,що вони спричинюють.

2.гельмінтологія – наука про паразитичних червів і хвороби, що ними спричинюються.

3.арахно-ентологія – наука,що вивчає паразитичних павукоподібних комах і кліщів і хвороби, що ними викликаються

Протозоонози – це одноклітинні організми,які живуть в крові, вільно рухаючись між форменими елементами крові(трипаносоми), виділяють продукти обміну шкідливі для організму; інші – внутріклітинні паразити,які локалізуються всередині еритроцитів (піроплазміди); треті – локалізуються в епітеліальних клітинах (кокцидії); четверті – в м’язових (саркоцисти).

До піроплазмозів відносяться піроплазмози, бабезіози, нуталіози, тейлеріози.

Піроплазмоз - гостро протікаючи інвазійна хвороба,якою хворіють ВРХ, вівці, кози, коні, собаки. Піроплазмози проникають в кров тварини при допомозі кровососучих комах. Вони проникають всередину еритроцитів,розмножуються,руйнують їх. Виходять з еритроцитів вони знову проникають в нові еритроцити розмножуються і руйнують їх. В результаті цього в кров’яному руслі нагромаджується велика кількість продуктів гемолізу і токсинів паразитів.

Клінічно спостерігається дуже висока температура, анемія, жовтяничність, гемоглобінурія, збільшення лімфатичних вузлів.

Пат.зміни: слизові оболонки очей, рота,носа,підшкірна клітковина, слизові оболонки і серозні покриви внутрішніх органів анемічні, жовтяничні з крововиливами. Кров рідка. Селезінка збільшена в 1,5-2 рази, дрябла, темно-червоного кольору, розріз виступає з капсули; зіскоб значний, кашеподібний. В печінці, нирках застійна гіперемія, зерниста дистрофія. В серці розширення правої половини, серцевий м’яз дряблий, вигляд вареного м’яса, в епікарді і ендокарді точкові і плямисті крововиливи. Сечовий міхур розтягнутий, переповнений сечею червоного кольору тому, що організм не встигає весь гемоглобін  перетворити на білірубін і тому він виділяється з сечею.

В книжці сухі маси, в кишечнику катаральне запалення, на слизових оболонках крововиливи, легені набряклі. Головний мозок гіперемійований з крововиливами. Зустрічається ця хвороба в південних областях.

Бабезіоз – зустрічається в південно-західних областях у жуйних тварин.

Клінічно:висока температура тіла, анемічність, жовтяничність,атонія рубці, гемоглобінурія, відсутність апетиту. 

Пат.зміни : труп нижче середньої вгодованості. Підшкірна клітковина в ділянці підгрудка набрякла з жовтяничним відтінком,скелетні м»язи дряблі, бліді, лімфатичні вузли збільшені, червоного кольору.

Печінка, нирки гіперемійовані, зерниста дистрофія. Кровава сеча. Печінка буро-жовтого кольору. Книжка заповнена сухими кормовими масами.

Легені гіперемійовані, набряклі.

Діагноз: клінічні ознаки, дослідження мазків, пат. анатомічні зміни.

2)Тейлеріоз - гостро чи підгостро протікаючи хвороба ВРХ, овець, кіз. Зустрічається в Закавказзі, Серед.азіат. республіках.

Пат.зміни: трупи виснажені, слизові оболонки жовтяничні з крововиливами. Численні крововиливи в паренхіматозних органах на серозних і слизових оболонках. Селезінка збільшена в 1,5-2 рази, дрябла, під капсулою крововиливи. В печінці і нирках застійна гіперемія, зерниста і жирова дистрофія.

Типовим для тейлеріозу – вузликові пошкодження слизової оболонки сичуга, які спочатку червонуваті, плоскі, розсіяні на поверхні складок слизової оболонки. Потім вони блідніють, стають сіро-жовтими, центр їх випадає (2-10 мм виразки). Такі ж горбики в кишечнику, жовчному міхурі, гортані і трахеї.

Нутталіоз – хвороба коней.

Пат.зміни :  зміни подібні до піроплазмозу. Слизові оболонки анемічні, жовтяничні. Селезінка збільшена, темно-червоного кольору, дрябла. В печінці, нирках застійна гіперемія, зерниста дистрофія. Кровава сеча. Легені гіперемійовані, набряклі.

3)Кокцидіози – викликаються з найпростішими кокциді, з роду еймерій, паразитують в епітелії слизових оболонок і печінки.

Еймеріоз курки – хворіють від 10 до 80 днів. Характеризується пошкодженням кишечника і (нирок у гусей) .

Пат.зміни : труп виснажений, пір'я скуйовджене, клоака забруджена каловими масами з домішками крові (коричневий колір). В сліпих кишках слизова набрякла, темно-червоного кольору з некрозами і виразками. Сліпі кишки заповнені масами змертвілих тканин та кров’яними згустками, які послойовані. Зверху сліпі відростки мають плямисте темно-червоне забарвлення. В паренхіматозних органах атрофія і дистрофія, що призводить до інтоксикації.

Еймеріоз кролів – хворіють кролі в 4-5 міс віку. Є кишкова,печінкова, змішана форма.

Пат.зміни :трупи виснажені,анемічні,жовтяничні. Кишкова форма: катаральне, геморагічне, дифтеритичне запалення тонкого відділу і сліпих кишок. Пошкодження дифузним: вогнищеве. При хронічному перебігу на кишечнику сірого кольору вузлики, щільні, як мають еймерій.

Печінкова – збільшена печінка, жовчні протоки розширені, стінки потовщені і мають вид білих вогнищ чи білих тяжів. При їх розрізі виливається білі напіврідка маса.

 

Гельмінтози - поділяються на паразитичні класи : трематодози, цестодози, нематодози.

Трематодози – це черви, що викликають хвороби з класу трематодоз. Вони мають форму листочка і мають присоски, локалізуються в жовчних ходах печінки.

Фасціольоз – це хвороба, що хворіють ВРХ, вівці, кози рідше свині і коні. Найчастіше паразитують в жовчних ходах печінки, рідше легені, серці і лімфатичних вузлах. Проходить гостро і хронічно.

Гострий перебіг – печінка збільшена, повнокровна, через капсулу на ній видно сірі тяжі, що перетворюються в рубці. Фасціоли в легенях, лімфатичних вузлах.

Хронічний перебіг – трупи виснажені, в підшкірній клітковині набряки, слизові оболонки жовтяничні. Печінка збільшена, щільної консистенції, поверхня горбиста, нерівномірно забарвлена в сіро-жовтий колір. Жовчні протоки розширені,потовщені, стінки запнені та спостерігається розростання сполучної тканини. То в просвіті жовчних ходів фасціоли.

Цистодози – це хвороби, які викликаються личинковими і статевозрілими формами. Личинки цистод мають форму міхурів заповнених рідиною. На внутрішній оболонці в них розміщені головки паразита з яких розвиваються статевозрілі форми. Ці паразити мають дефінітивних і проміжних живителів.

Ехінококоз – дефінітивні живителі: собаки, вовки, лисиці. Проміжні : копитні і люди.

Личинкові форми (ехінококові міхурі) локалізуються в легенях, печінці, селезінці, нирках, лімфатичних вузлах. Міхурі округлої форми, напівпрозорі, наповнені рідиною. На внутрішній поверхні багато сколексів (голівок). В великих міхурах є дочірні міхурі. При змертвінні ехінококовий міхур спадається  і його вміст перетворюється в сирнисту масу. Органи збільшуються, вони горбисті, атрофія паренхіми.

Цистицеркоз (фіноз) – хвороба ссавців, викликається личинковою формою. Дефінітивними живителем є людина, а проміжним свині і ВРХ. Статевозрілі форми живуть в кишечнику людини і мають вид стрічкових гельмінтів.

Цистицерки – тонкостінні міхурі, сіро-білого кольору, округлої форми, розміром до 15 мм, заповнені мутною рідиною, на внутрішній поверхні сколекси. Локалізуються цистицерки в жувальних, шийних, міжхребетних, поперекових, плечових м’язах, а також в серці, легенях, печінці, мозку, очах, приводить до атрофії органів.

Ценуроз -  дефінітивний – собаки. Проміжний – вівці

Локалізується в головному мозку і приводить до вертячки овець.

Нематодози – круглі  черви.

Трихінельоз – статевозрілі, живуть у кишечнику, викликається хвороба личинками свиней, собак, гризунів, людини. Статевозрілі живуть у кишечнику, а личинки в м’язах. Заражаються тварини і люди при поїданні м’яса пораженого трихінелами. В кишечнику народжуються живі личинки, які попадають в лімфатичну кров і розносяться по всьому організму затримуються в поперечно посмугованій мускулатурі, в діафрагмі, язику, гортані, міжхребетних і грудних м’язах. Через 3-9 тижнів личинки інкапсулюються, звапнуються. М’язеві волокна атрофуються, кишковий трихінельоз супроводжується катаральним ентеритом.

Диктіокаульоз - паразитує в легенях і бронхах. Хворіє молодняк телята, ягнята. Заражаються при поїданні корму. З кишечника збудник (личинки)  проникають в легені і досягають статевої зрілості в бронхах.

Легені почервонілі, щільні, в бронхах слизисто-гнійний ексудат, виникає пневмонія, легені сіро-жовті, в бронхах паразити і слизисто-гнійна маса.