ФІКСАЦІЯ ТРУПА
Трупи коней фіксують в правосторонньому положенні або в спинному з нахилом на правий бік, тому що інше положення трупа може затрудняти огляд органів черевної порожнини і їх виймання через великий об'єм сліпої кишки, розміщеної в правому підребер'ї та великої ободової кишки.
Якщо труп коня вирішено розтинати в боковому положенні, його кладуть на правий бік, відокремлюють ліву передню, перерізаючи м'які тканини, які з'єднують кінцівку з тулубом, і ліву задню кінцівку, вилущуючи з кульшового суглоба.
Трупи рогатої худоби фіксують на лівому боці тому, що в лівій частині черевної порожнини розміщений великого об'єму рубець, який при іншому положенні трупа закриватиме внутрішні органи, чим погіршується їх огляд і виймання.
Потім відокремлюють праву передню і праву задню кінцівки.
Проте в окремих випадках, особливо при підозрі на захворювання рогатої худоби сибіркою, трупи худоби розтинають в правосторонньому або спинному положенні, що дає змогу після розкриття черевної порожнини раптово оглянути селезінку і за її морфологічними змінами зробити попередній висновок про можливість продовження або припинення розтину трупа.
Трупи свиней, кролів, птахів та інших дрібних тварин розтинають у спинному положенні.
Розтин трупів при фіксації в спинному положенні є одним з найдоцільніших, бо при цьому досягається найкраща повнота огляду органів і легко здійснюється виймання їх. Фіксацію трупів у спинному положенні проводять безпосередньо кінцівками шляхом перерізання м'яких тканин, які з'єднують передні кінцівки з тулубом, доходячи до лопаткових хрящів, і задні перерізанням комплексу м'язів, які розміщені у ділянці тазового поясу та стегна з медіальної сторони, з одночасним вилущенням з кульшових суглобів. Відокремлені таким способом кінцівки кладуть по боках тулуба, забезпечуючи надійну фіксацію трупа в спинному положенні.
Трупи птахів для розтину фіксують в спинному положенні, розрізаючи шкіру і підшкірну клітковину між тулубом та стегнами і вилущуючи кінцівки з кульшових суглобів. Залишаючи кінцівки по боках тулуба, забезпечують стійке спинне положення трупа.
Деякі автори рекомендують труп птиці закріпляти в спинному положенні шляхом прибивання цвяхами або шпильками ніг і дзьоба до дощечки розміром 60х40 см. Проте такий спосіб фіксації трупів у виробничих умовах не практичний.
Відповідно зафіксувавши труп, приступають до розтину порожнин, але перед цим відділяють вим'я у самок та відсепаровують препуціальний мішок з статевим членом до сідничної вирізки у самців.
Відокремлене вим'я оглядають зовні, проводять розрізи через соски і молочні цистерни з наступним розрізом паренхіми вим'я на пластинки товщиною до 2 см та детальним їх дослідженням. Розрізавши та оглянувши препуцінльний мішок, переходять до огляду статевого члена, розтинаючи його з вентральної сторони по ходу сечовивідного каналу.
Після цього переходять до безпосереднього розтину порожнин, огляду, виймання та дослідження органів.
Розтин порожнин та їх огляд проводиться за єдиною схемою і послідовно в усіх видів тварин і полягає ось у чому.