Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Дистрофія

Дистрофія, яка характеризується порушенням білкового обміну:

- зерниста;

- жирова;

- мінеральна;

- вуглеводна.

 

Мінеральна речовина, яка є основним компонентом кісток:

- кальцій;

- залізо;

- йод;

- магній.

 

Найвищий ступінь виснаження, це відсутність жирових відкладень в:

- епікарді;

- жировій клітковині;

- м’язах;

- підшкірній клітковині.

 

Яка причина може привести до виснаження

- надмірна годівля;

- недостатня експлуатація;

- сповільнене згорання жиру в організмі;

- недостатня годівля.

 

Стан організму, який супроводжується втратою маси тіла та зниженням інтенсивності всіх життєвих функцій:

- кахексія;

- криза;

- кома;

- колапс.

 

Найпоширеніший вид білкової дистрофії, при якому набухають органели клітини і стають видимими під мікроскопом:

- рогова;

- зерниста

- вакуольна;

- гіаліноз.

 

Шлунково-кишкові камені, що утворені з волосся і шерсті:

- фітоконкременти;

- пілоконкременти

- конглобати;

- справжні камені.

 

Камені, які складаються з маленьких рослинних волокон і неперетравлених частин сіна, соломи:

- фітоконкременти;

- пілоконкременти;

- конглобати;

- справжні камені.

 

Причини ожиріння:

- недостатня годівля;

- надмірна експлуатація;

- виснажливі хвороби;

- надмірна годівля.

 

Кишкові камені, які складаються переважно з мінеральних речовин і схожі на звичайні камені:

- справжні;

- не справжні;

- фітоконкременти;

- пілоконкременти.

 

Викривлення обміну речовин у клітині, що супроводжується посиленням якогось одного виду обміну з одночасним відкладанням надлишку речовин це:

- атрофія;

- дистрофія;

- кахексія;

- некроз.

 

Пігмент, який надає забарвлення шкірі, волоссю, роговим утворенням:

- ліпофусцин;

- меланін;

- гемосидерин;

- білірубін.

 

Мікроелемент, який необхідний для синтезу гемоглобіну:

- йод;

- кальцій;

- залізо;

- магній.

 

Дистрофія, яка характеризується порушенням обміну неорганічних речовин:

- білкова;

- жирова;

- мінеральна;

- вуглеводна.

 

Чим характеризується гіаліноз:

- появою в тканині драглистої білкової маси;

- відкладанням в тканині солей кальцію;

- просочуванням тканин складними білками (хромопротеїдами);

- появою в тканині однорідних напівпрозорих щільних білкових мас.

 

Селезінка дещо збільшена, при розрізі на фоні темно-червоної пульпи  виступає зернистість у вигляді зерен вареного саго:

- гіаліноз;

- амілоїдоз;

- зерниста дистрофія;

- рогова дистрофія;

- гіаліно-краплинна дистрофія.

 

Порушення обміну хромопротеїдів відноситься до:

- клітинних диспротеїнозів;

- змішаних диспротеїнозів;

- мукоїдного набухання;

- позаклітинних диспротеїнозів.

 

Дрібнозернистий, залізовмісткий пігмент золотисто-бурого кольору, розчинний в кислотах, нерозчинний в лугах, спирті, ефірі, не знебарвлюється перекисом водню:

- білірубін;

- гемотаїдин;

- меланін;

- ліпофусцин;

- гемосидерин.

 

Який пігмент знебарвлюється перекисом водню:

- меланін;

- ліпофусцин;

- гемосидерин;

- ліпохром;

- білірубін.

 

Зерниста дистрофія відноситься до:

- змішаних диспротеїнозів;

- мукоїдного набухання;

- порушення обміну хромопротеїдів;

- позаклітинних диспротеїнозів;

- клітинних диспротеїнозів.

 

Який диспротеїноз найчастіше спостерігається в печінці при розладах кровообігу, гострих інфекційних захворюваннях:

- рогова;

- гіаліноз;

- зерниста;

- гіаліново-крапельна дистрофія.

 

Гіаліново-крапельна дистрофія відноситься до порушення:

- білкового обміну;

- жирового обміну;

- мінерального обміну;

- вуглеводного обміну;

- пігментного обміну.

 

Гідропічна дистрофія відноситься до:

- ліпідозів;

- клітинних диспротеїнозів;

- змішаних диспротеїнозів;

- позаклітинних дипротеїнозів;

- гіалінозу.

 

Зерниста дистрофія найчастіше спостерігається в:

- органах дихання;

- паренхіматозних органах;

- нервовій системі;

- ретикуло-ендотеліальній системі.

 

При зернистій дистрофії в цитоплазмі паренхіматозних елементів виявляють:

- вакуолі;

- дрібні жирові крапельки;

- дрібні зернятка білкової природи;

- рогову речовину;

- великі напівпрозорі однорідні білкові краплі.

 

Орган незначно збільшений, набухлий краї заокруглені, блідо-коричневого забарвлення, консистенція дряблувата, на розрізі малюнок стертий (печінка):

- гіаліно-крапельна дистрофія;-

- зерниста дистрофія;

- рогова дистрофія;

- гідропічна дистрофія.

 

Причини слизистої дистрофії епікардіального жиру:

- сепсис;

- кахексія;

- подагра;

- ожиріння;

- сечокислий діатез.

 

Набуті безпігментні плями на шкірі:

- альбінізм;

- меланоз;

- лейкодерма;

- вітіліго;

- невус.

 

Вроджена відсутність меланіну в цілому організмі:

- лейкодерма;

- альбінізм;

- меланоз;

- вітіліго;

- гемосидероз.

 

Відкладання меланіну в органах, в яких він в нормі відсутній:

- альбінізм;

- вітіліго;

- меланоз;

- невус;

- лейкодерма.

 

Патологічний процес, що виникає при порушенні обміну білірубіну:

- гемосидероз;

- жовтяниця;

- меланоз;

- альбінізм;

- невус.

 

Причини місцевого ожиріння:

- надмірна годівля;

- атрофія органів;

- гіпертрофія органів;

- туберкульоз.

 

Справжні шлунково-кишкові каміння:

- конглобати;

- фітоконкременти;

- пілоконкременти;

- флеболіти;

- ентероліти.

 

Шлунково-кишкові конкременти утворені з частинок рослинного походження:

- фітоконкременти;

- пілоконкременти;

- плюмокнкременти;

- конглобати.

 

Гіперкератоз відноситься до порушення:

- мінерального обміну;

- вуглеводного обміну;

- жирового обміну

- білкового обміну.

 

Сечокислий діатез виникає при порушенні:

- мінерального обміну;

- вуглеводного обміну;

- жирового обміну;

- білкового обміну.

 

Подагра виникає при порушенні:

- мінерального обміну;

- вуглеводного обміну;

- жирового обміну;

- білкового обміну.

 

Амілоїдоз відноситься до:

- мінерального обміну;

- вуглеводного обміну;

- жирового обміну;

- білкового обміну.

 

Волосяні кулі, які зустрічаються в передшлунках і сичузі худоби:

- фітоконкременти;

- пілоконкременти;

- плюмоконкременти;

- конглобати.

 

Псевдоентероліти переважно складаються з:

- мінеральних солей;

- нуклеопротеїдів;

- секрету залоз;

- амілоїдних мас;

- органічних речовин.

 

Конкременти з калових мас:

- фітоконкременти;

- пілоконкременти;

- плюмоконкременти;

- конглобати.

 

Кахексія являється наслідком порушення:

- мінерального обміну;

- вуглеводного обміну;

- жирового обміну;

- білкового обміну.

 

Макрокроскопічний вигляд органу при зернистій дистрофії:

- орган збільшений в об’ємі, більш блідий, щільної консистенції;

- орган набухлий, забарвлений блідіше, дряблої консистенції;

- орган зменшений в об’ємі, забарвлений блідіше, щільної консистенції;

- на розрізі малюнок органу стертий;

- чіткий малюнок на розрізі;

- виділяються білувато-сірі ущільнені тяжі.

 

Клінічне значення та кінець зернистої дистрофії:

- процес переважно зворотний;

- процес не зворотній;

- функція не змінюється;

- функція посилюється;

- функція послаблюється;

- функція випадає.

 

До яких дистрофій відноситься іхтіоз:

- жирова;

- зерниста;

- рогова;

- мінеральна;

- білкова;

- гідропічна;

 

Рогова дистрофія відноситься до:

- мінеральних дистрофій.;

- білкових дистрофій;

- позаклітинних диспротеїнозів.;

- клітинних диспротеїнозів.;

- вуглеводних дистрофій.

 

Органи в яких найчастіше спостерігається зерниста дистрофія:

- селезінка, лімфатичні вузли;

- печінка;

- легені;

- підшкірна клітковина;

- щитовидна залоза;

- нирки, серце.

 

Різновидності клітинних диспротеїнозів:

- зерниста, гіаліно-краплинна;

- пігментна, слизиста;

- гіаліноз, амілоїдоз;

- рогова, гідропічна;

- мукоїдне, фібриноїдне набухання.

 

Синоніми гідропічної дистрофії:

- вакуольна дистрофія;

- зерниста дистр.;

- паренхіматозна дистр.;

- водяночна дистр.;

- рогова дистр.;

- слизиста дистр.

 

Ендогенні пігменти поділяються на:

- гематогенні;

- ангемоглобіногенні;

- гемоглобіногенні;

- лімфогенні;

- нейрогенні.

 

Класифікація пігментів:

- ендогенні, екзогенні;

- гемоглобіногенні, ангемоглобіногенні;

- гематогенні, ангематогенні;

- лімфогенні, нейрогенні;

- глікогенні, аглікогенні.

 

Пігментації можуть бути:

- ендогенні;

- нейрогенні;

- урогенні;

- міогенні;

- екзогенні.

 

Гемоглобіногенні пігменти, які вміщують в собі залізо:

- гемосидерин;

- гематоїдин;

- феритин;

- білірубін;

- порфірини.

 

Кінцевим продуктом обміну нуклеопротеїдів є:

- вуглекислота;

- аміак;

- сечова кислота;

- урати;

- вапно;

- фосфати.

 

Слизиста дистрофія зустрічається в :

- епітелію;

- м’язовій тканині;

- нервовій тканині;

- сполучній тканині;

- паренхімі печінки.

 

Ангемоглобіногенні пігменти:

- білірубін;

- меланін;

- ліпофусцин;

- феритин;

- гемосидерин.

 

Ліпідогенні пігменти:

- ліпохром, лютеїн;

- меланін;

- ліпофусцин;

- гемосидерин, гематоїдин;

- білірубін.

 

Гемоглобіногенні пігменти, які не вміщують залізо:

- гематоїдин;

- гемосидерин;

- білірубін;

- ліпофусцин.

- феритин

 

Депо глікогену:

- селезінка;

- лімфатичні вузли;

- печінка;

- м’язова тканина;

- легені.

 

Захворювання, які супроводжуються кахексією:

- сибірка, ящур;

- туберкульоз, паратуберкульоз;

- рак, хронічні інфекційні захворювання;

- септицемія, набрякова хвороба поросят.

- тимпанія, копростаз

 

Причини кахексії:

- гострі інфекційні хвороби;

- хронічні інфекційні хвороби;

- рак, паратуберкульоз;

- гострі отруєння мінеральними отрутами;

- сибірка, ящур;

- булімія, акорія.

 

Основні органи, які забезпечують в організмі регуляцію цукру:

- підшлункова залоза;

- печінка;

- наднирники;

- легені;

- тимус.

 

Різновидності кахексії:

- аерогенна;

- аліментарна;

- ракова, дисгормональна;

- судинна;

- лімфогенна.

 

Ознаки цукрової хвороби (діабету):

- надмірне відкладання глікогену в печінці;

- порушення засвоєння цукру тканинами;

- гіперглікемія, глюкозурія;

- гіперфункція клітин острівців Лангерганса;

- гідремія;

- атрофія мозкової речовини наднирників.

 

Жирове депо організму:

- нирки, міокард;

- сальник, брижа;

- навколо ниркова капсула, субепікардіальна ділянка;

- капсула печінки, головний мозок;

- селезінка, лімфатичні вузли.

 

Синоніми виснаження:

- ліподистрофія;

- ліпоматоз;

- кахексія;

- маразм;

- ксантоматоз.

 

В яких органах частіше спостерігається жирова дистрофія:

- селезінка, лімфатичні вузли;

- печінка, нирки;

- серце;

- головний мозок.

- спинний мозок

 

Морфологічні ознаки порушення обміну ліпідів:

- запальні зміни в жировій клітковині;

- поява ліпідів в місцях їм не властивих;

- порушення кровообігу в жировій тканині.

- некробіотичні зміни в жировій тканині.

- зміни кількості жиру в жировій клітковині.

 

Функціональне значення загального ожиріння:

- підвищення функції органів;

- серцева недостатність;

- гіпертрофія органів;

- альвеолярна емфізема легень;

- задишка.

 

У сільськогосподарських тварин переважно конкременти локалізуються в:

- шлунково-кишковому тракті, сечовидільних шляхах;

- верхніх дихальних шляхах, лімфатичних судинах;

- суглобах, скелетній мускулатурі;

- вивідних протоках залоз;

- кровоносних судинах.

 

Захворювання дорослих тварин, які характеризуються зменшенням солей кальцію в кістках:

- фіброзна остеодистрофія;

- остеомаляція;

- рахіт;

- подагра;

- сечокислий діатез.

 

Локалізація конкрементів:

- ендокринні залози;

- порожнинні органи;

- вивідні протоки залоз;

- паренхіма залоз;

- кровотворні органи.

 

Синоніми звапнення:

- остеома;

- петрифікація;

- подагра;

- гіперкальцемія;

- кальцифікація.

 

Для яких шлунково-кишкових конкрементів характерним є пошарова будова поверхні розпилу і де вони частіше локалізуються:

- ентероліти;

- пілоконкременти;

- конглобати;

- фітоконкременти;

- товсті кишки;

- тонкі кишки;

- шлунок.

 

Несправжні шлунково-кишкові камені:

- конглобати, плюмоконкременти;

- ентероліти;

- флеболіти, сіалоліти;

- фітоконкременти, пілоконкременти;

- уроседименти, уроліти.

 

При якому захворюванні молодого організму спостерігається зменшення солей кальцію в кістках і які основні причини цього захворювання:

- остеомаляція;

- подагра;

- рахіт;

- недостатність вітаміну Д та ультрафіолетового опромінення;

- гіпофункція щитовидної залози.

 

Жовчні камені складаються з:

- солей вапна, холестерину;

- уратів, нейтральних жирів;

- гемосидерину;

- білірубіну;

- оксалатів;