Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

РОЗТИН ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ

Після огляду черевної порожнини переходять до розтину і огляду грудної порожнини. Розтин грудної порожнини можна проводити двома способами: шляхом відокремлення грудної кістки з реберними хрящами або одної реберної стінки (правої або лівої).

При спинному положенні трупа грудна порожнина розтинається шляхом видалення грудної кістки. Перед тим як приступити до відділення грудної кістки, обрізають м'які тканини, що покривають її, і нижню частину ребер, а також передні клапті черевної стінки. Потім обережно, щоб не пошкодити органів грудної порожнини, у старих тварин перепилюють пилкою або перекушують кістяними щипцями, а у молодих перерізають секційним ножем по місцю з'єднання грудної кістки реберними хрящами з ребрами спочатку з правого, а потім з лівого боку. Лінія вище відміченого розпилу проходить від середньої точки висоти першого до такої точки останнього ребра. Закінчивши перепилювання, грудну кістку за мечовидний хрящ відтягають догори, відсепаровуючи діафрагму від згаданої кістки і прилеглих до неї реберних хрящів. Далі рукою або тупим кінцем скальпеля відділяють від грудної кістки середостіння і верхівку серцевої сорочки. Піднімаючи грудну кістку з реберними хрящами вверх і вперед, перерізають шийні м'язи по місцю їх прикріплення на передній частині кістки і видаляють її.

Оглядаючи грудну кістку, звертають увагу на стан серозної оболонки, стан місць з'єднань хрящових і кісткових частин ребер, на яких у молодняка при рахіті спостерігається потовщення. Іноді проводять поздовжнє розпилювання грудної кістки для визначення стану кісткової тканини і кісткового мозку. Потім переходять до огляду грудної порожнини, звертаючи увагу на її вміст, положення органів, стан плеври, середостіння і серцевої сорочки. В нормі в грудній порожнині перебуває незначна кількість прозорої, безбарвної або блідо-жовтуватого кольору рідини. При патологічних процесах (гідроторакс, ексудативні плеврити, гемоторакс), у грудній порожнині може накопичуватися транссудат, різного характеру ексудат, кров (від 12 до 40 л), кількість, колір, консистенцію яких визначають, вибираючи в мірний посуд. При розривах грудної протоки (Ductus thoracicus) в грудну порожнину виливається молочна рідина (лімфа); розриви патологічно зміненої стінки стравоходу обумовлюють випадіння в грудну порожнину харчових мас. Необхідно пам'ятати, що в грудній, як і в інших порожнинах, крім рідин патологічного характеру, може накопичуватися посмертний транссудат. Посмертний транссудат, природа утворення якого подібна до такого ж в черевній порожнині, – темно-червоного кольору, дещо каламутний, а плевра без видимих змін – гладенька, блискуча.

При грудній водянці (гідроторакс) транссудат прозорий, блідо-жовтого кольору з вмістом білка від 0,5 до 2,5 відсотка, плевра без видимих змін.

Запальний ексудат при плевритах може бути серозного, серозно-фібрииозного, гнійного, іхорозного характеру з глибокими змінами серозного покриву плеври. Остання стає шорстка, матова, потовщена, гіперемована і нерідко з крапчастими та плямистими крововиливами.

Для підтвердження присутності повітря в грудній порожнині (пневмоторакс), якщо є на це підозра, ще до початку розтину трупа ставлять таку пробу. В шприц для промивання порожнин набирають до 50 мл води і з'єднують гумовою трубкою з кровопускальною голкою великого діаметра, якою проколюють грудну порожнину. З'явлення у воді пухирців газу свідчить про наявність пневмотораксу.

Визначаючи положення органів у грудній порожнині, порівнюють його з анатомічно нормальним. Нормально легені після розтину грудної порожнини дещо спадаються, і нижня частина середостіння залишається неприкритою ними. Оглядаючи легені, визначають, як вони виповнюють порожнини плеври, об'єм їх, зміщення. При плевритах, грудних водянках, пухлинах, накопиченні крові в грудній порожнині, ателектазі легені будуть в тій чи іншій мірі стиснені і зміщені вверх до хребта; при емфіземі, набряку, запаленні, гіперемії об'єм легенів збільшений. Випадіння легенів у черевну порожнину спостерігається при порушенні цілості діафрагми, випадіння під шкіру або назовні при травматичному пошкодженні грудної стінки і шкіри.

Зупиняючись на серці, визначають його положення, розмір, ступінь напруження серцевої сорочки, можливі зміщення в грудній порожнині або випадіння в черевну порожнину.

У молодих тварин знаходять і визначають розмір, колір, конфігурацію вилочкової залози.

Костальна плевра в нормі – бліда, прозора, блискуча, гладенька, волога. При патологічних процесах серозний покрив плеври стає матовим, шорстким, потовщеним, гіперемованим, нерідко наявність крововиливів, вузликів, нашарувань сіро-жовтого кольору плівок фібрину, а при організації фібрину розростаються фіброзні ворсинки, які часто обумовлюють поодинокі або численні спайки між реберною і легеневою плеврами. На плеврі нерідко зустрічаються туберкульозні перлини.