Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

План заняття:

1.      Причини, що викликають розлад роботи нервової системи.

2.      Невроз і непритомність.

3.      Порушення чутливої діяльності нервової  системи.

4.      Порушення рухової функції нервової системи.

5.      Порушення вищої нервової діяльності. (С/В)

6.      Запальні процеси спинного, головного мозку і їх оболонок.

Література (основна та додаткова)

1. Налётов Н. А. Патологическая физиология и патологическая анатомия сельськохозяйственых животных. – М.: Агропромиздат, 1991 – с. 227-232.

2. Мазуркевич А.Й., Урбанович П.П., Василик Н.С. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин. – В.: Нова книга, 2008. – с.247 – 257с.

Нервова система організовує, контролює діяльність всіх органів і систем організму. Нервовою системою і, насамперед, вищим її відділом - корою головного мозку здійснюється пристосування організму до умов зовнішнього середовища. Тому порушення роботи даної системи впливають на життєдіяльність всього організму і його взаємодію з зовнішнім середовищем.

     Розлади діяльності нервової системи можуть виникнути під впливом різних екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) факторів. Зовнішні фактори - це механічні пошкодження, електротравми, перегрівання та охолодження, дія різних отрут, мікробів, токсинів, паразитів, зміни атмосферного тиску. До внутрішніх факторів належать пухлини мозку, порушення кровообігу в мозку, вроджені вади розвитку нервової системи, ендокринні порушення, алергічні захворювання та ін.

     Мозок дуже чутливий до нестачі кисню (гіпоксії). Він споживає до 25% всього кисню, що надходить в організм. При раптовому припиненні мозкового кровотоку через 6-7 с втрачається свідомість, а через 10-15 хв настає смерть. Мозок чутливий також і до нестачі глюкози (гіпоглікемії). При різкому зниженні рівня глюкози наступають судоми, обморок. Тривала гіпоглікемія може викликати незворотні пошкодження кори.

     Голодування, зокрема вітамінне, нерідко призводить до порушення нервової діяльності. Особливо важливим для нервової системи є вітаміни групи В.

     Однією з причин порушення нервової діяльності є запалення в центральній нервовій системі, що супроводжується розладом кровообігу в мозку.

     Запалення охоплює речовина мозку (енцефаліт) або його оболонки (менінгіт).

     Запалення периферичних нервів супроводжується порушенням чутливості, руху та роботи внутрішніх органів.

     Негативну дію на мозок може проявляти пухлина. У міру її зростання розвивається атрофія нервових клітин і волокон, їх функція випадає. Всі ці причини викликають структурні і функціональні розлади нервової діяльності, характер яких залежить як від причини, місця впливу, так і від виду, статі, віку, типу нервової діяльності, вгодованості, умов зовнішнього середовища та ін.

     Залежно від місця прояву нервових розладів розрізняють ураження центральної нервової системи (головного та спинного мозку) і пошкодження периферичної нервової системи, яку ділять на вегетативную і соматичну. Це умовний поділ, оскільки анатомічно і функціонально нервовий апарат представляє собою єдине ціле, і пошкодження будь-якої частини його позначається на зміні нервової регуляції. Однак спостерігається і своєрідність у прояві розладів відповідно анатомічним і функціональним особливостям різних частин нервового апарату. Так, в корі головного мозку зосереджений апарат умовно-рефлекторної діяльності, в інших частинах головного і спинного мозку знаходяться центри регуляції систем організму, що здійснюють регуляцію за типом безумовних (вроджених) рефлексів.

     Вегетативний відділ нервової системи обслуговує внутрішні органи. Вона розділяється на симпатичну і парасимпатичну. Кожен орган забезпечений тими й іншими нервами. Вегетативний відділ служить свого роду мостом між центральною нервовою системою і внутрішніми органами.

     Діяльність нервової системи складається з двох основних процесів: збудження і гальмування. Нормальне поєднання цих процесів при дії подразників визначає фізіологічну реакцію організму і природну взаємодію органів.

     Стійкий розлад процесів збудження і гальмування називається неврозом.

     Експериментальне вивчення неврозів було розроблено в лабораторії І. П. Павлова. Виникнення їх пов'язане з перенапруженням процесів збудження і гальмування, що досягається швидкою зміною подразників. Крім того, невроз відтворюють дією дуже сильних і незвичайних подразників (світло, звук). Таким чином, будь-яка небезпечнадля життя ситуація може призвести до розвитку неврозу.

     Форма прояву неврозу у тварин залежить від типу нервової діяльності та ендокринної системи. Розлади при неврозі протікають з переважанням або процесів збудження, або процесів гальмування. У першому випадку тварина агресивна, з активним рухами, у другому, при слабкому типі нервової діяльності, процеси збудження швидко виснажуються і розвивається гальмування. Тварини стають млявими, малорухливими.

     При неврозах завжди відмічається неправильна реакція на подразнення.

     Сильнодіючі подразники центральної нервової системи можуть викликати короткочасне вимикання функції кори головного мозку - непритомність. Спостерігають її в результаті сильних психічних впливів (переляк), тяжких больових відчуттів (травма), пошкодження центральної нервової системи.

     Тимчасове гальмування діяльності кори головного мозку може мати позитивний вплив, так як оберігає від перенавантаження інші відділи нервової системи, тому називаєтся захисним гальмуванням.

     Порушення чутливості.

     Подразнення шкіри, м'язів, суглобів і сухожилків передається в центральну нервову систему. Розрізняють тактильну і больову чутливість. Патологічні процеси, пов'язані з порушенням її діяльності, можуть початися і локалізуватися в будь-якій ділянці нервової системи (центральному, периферичному відділах).

     Порушення чутливості центрального походження розвиваються при ураженнях спинного та головного мозку. Наприклад, при пошкодженнях спинного мозку в деяких ділянках тулуба втрачається больова і теплова чутливість, але зберігається дотикова (тактильну) чутливісь. Так, застосування місцевої новокаїнової блокади знімає біль. При пошкодженнях чутливих центрів кори головного мозку втрачається здатність розрізняти холодне від гарячого, а також місце подразнення.

     При пошкодженні периферичних нервів (перевантаження, запалення, гіповітаміноз) у відповідній ділянці порушують всі види чутливості, виникають:

1) гіперстезія - підвищення чутливості;

2) гіпостезія - зниження чутливості;

3) анестезія - відсутність чутливості;

4) парестезія – помилкові, хибні відчуття

     Гіперстезія спостерігається при переподразненні чутливих нервів. Частіше вона проявляється посиленням больової чутливості - гіпералгезії. Гіпостезія і анестезія виникають при пошкодженні цілості нерва або дії знеболюючих препаратів (наприклад, новокаїну, лідокаїну).

      Парестезія - відчуття заніміння шкіри.