Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Розлади кровообігу

Основні різновидності розладів кровообігу:

- патологічні;

- загальні;

- дистрофічні;

- фізіологічні;

- атрофічні;

- місцеві.

 

До артеріального повнокрів’я відносимо:

- пасивну гіперемію;

- гіпостатичну гіперемію;

- вакатну, вазомоторну, колатеральну гіперемію;

- постанемічну, запальну гіперемію;

- застійну гіперемію.

 

Морфологічні ознаки артеріального повнокрів’я:

- орган зменшений в об’ємі;

- орган дещо збільшений в об’ємі;

- поверхня органу синюшна;

- капіляри і дрібні судини розширені;

- орган анемічний;

- орган в’ялої консистенції.

 

Синоніми венозної гіперемії:

- вазомоторна гіперемія;

- вакатна гіперемія;

- пасивна гіперемія;

- постанемічна гіперемія;

- застійна гіперемія;

- запальна гіперемія.

 

Основні різновидності анемії:

- венозні;

- артеріальні;

- застійні;

- загальні;

- місцеві.

 

Ангіоспастична анемія виникає при:

- рефлекторному звуженні артеріальних судин;

- постгеморагічному стані;

- гемолітичних процесах;

- подразненні судинно-звужуючих нервів;

- постанемічні гіперемії;

- тромбозах, емболія.

 

Класифікація венозної гіперемії за перебігом:

- постанемічна гіперемія;

- гостра застійна гіперемія;

- колатеральна гіперемія;

- постгеморагічна гіперемія;

- хронічна гіперемія.

 

Причини загального порушення кровообігу:

- слизиста дистрофія;

- послаблена робота серця;

- сечокислий діатез;

- послаблення тонусу судинної системи;

- гіпоплазія окремих органів;

- халікоз.

 

Основні різновидності гіперемій:

- компресійна;

- активна;

- гемолітична;

- пасивна;

- ангіоспастична.

 

До місцевої анемії відносять:

- постгеморагічну, гемолітичну анемію;

- ангіоспастичну, обтураційну;

- ангіоневротичну, постанемічну;

- компресійну, колатеральну;

- гіпопластичну;

- зональну.

 

Причини постанемічної гіперемії:

- раптове зниження зовнішнього тиску на судини;

- пониження тонусу артеріальних судин;

- запалення органу;

- тромбози;

- емболії;

- гемосидероз.

 

Класифікація венозної гіперемії за перебігом:

- постанемічна гіперемія;

- гостра застійна гіперемія;

- колатеральна гіперемія;

- ангіоспастична;

- хронічна гіперемія.

 

За локалізацією кровотечі розрізняють:

- артеріальні;

- зовнішні;

- венозні;

- порожнинні;

- капілярні;

- діапедезні.

 

Кровотечі поділяють залежно від виду уражених судин на:

- внутрішні;

- діапедезні;

- серцеві, артеріальні, паренхіматозні;

- зовнішні;

- капілярні, венозні.

 

Кровотеча виникає при:

- атрофічних процесах;

- збільшенні проникності судинної стінки;

- гемолізі;

- порушенні цілості серцевої чи судинної стінок;

- бурій індурації;

- хронічній застійній гіперемії.

 

По формі, величині, характеру, крововиливи поділяються на:

- серцеві;

- крапкові;

- венозні, артеріальні;

- гематоми, синяки, плямисті;

- зовнішні;

- капілярні.

 

Гематома виникає при:

- розриві венозних капілярів;

- артеріальних кровотечах;

- плямистих крововиливах;

- підшкірних, міжм’язевих артеріальних кровотечах;

- зовнішніх кровотечах;

- крапкових крововиливах.

 

Причини утворення тромбів:

- зменшена кількість крові в організмі;

- інвазійні, інфекційні, септичні захворювання;

- хірургічні операції, запалення стінок судин;

- гемофілія;

- ексикози.

 

Морфологічна класифікація тромбів:

- м’які, жовті тромби;

- білі, червоні;

- тверді, чорні;

- змішані, гіалінові;

- бурий, амілоїдний тромб.

 

Що називаємо синяком:

- дрібні масові крововиливи;

- плоскі крововиливи різної величини під якою-небудь поверхнею;

- глибокі проникаючі в тканину крововиливи;

- темно-червоні із синюватим відтінком на поверхні різної величини вогнища;

- глибоко проникаючі в тканину кров’яні накопичення.

 

Основні причини кровотеч:

- гемолітичні процеси;

- порушення цілості стінки серця і судин;

- дистрофічні процеси в печінці і серці;

- збільшена проникливість судин;

- подразнення судинно-розширюючих нервів.

 

Морфологічна характеристика геморагічного інфаркту:

- поверхня розрізу інфарктованої ділянки сухувата;

- в інфарктованій ділянці видно розпад тканинних елементів;

- поверхня розрізу волога темно-червоного кольору;

- під мікроскопом  спостерігається спадання судин;

- в полі зору виражена ін’єкція дрібних судин кров’ю.

 

Основні причини інфаркту:

- надмірний приплив крові до певної ділянки органу;

- емболії, тромбози;

- артеріїти, флебіти;

- тривалі спазми артеріальних судин;

- ендоартеріїти, перифлебіти.

 

За походженням набряки класифікують на:

- лімфоекстравазатні, гідропічні;

- зовнішні, внутрішні;

- серцеві, кахектичні, запальні, токсичні;

- лімфогенні, гематогенні, патогенні;

- ниркові, травматичні, алергічні.

 

Кінець набряків:

- поява гіперемії на поверхні органу;

- виникнення геморагій на органах;

- розсмоктування набрякової рідини;

- бездіяльність органу після набряку;

- при хронічних випадках виникають безклітинні склерози.

 

Кінець тромбозу лімфатичних судин:

- гіперплазія лімфатичних судин;

- тромбофлебіти;

- асептичне розсмоктування, гнійне розплавлення;

- перетворення у лімфоекстравазат;

- організація і повна обтурація лімфатичних судин.

 

Яку найчастіше форму мають інфаркти на розрізі тканин:

- округлу;

- овальну;

- трикутну;

- квадратну;

 -зірчасту;

- багатогранну.

 

Кінець інфарктів:

- інфарктована ділянка може гіалінізуватись;

- повне відновлення функції і структури;

- організація, інкапсуляція;

- можуть метаплазувати.

 

Скупчення набрякової рідини в черевній порожнині:

- гідроцефалія;

- гідроцелє;

- асцит;

- гідропс;

- цистіт;

- гідремія.

 

Кахектичні набряки виникають при:

- порушенні функції сечовидільної системи;

- посиленому засвоєнні глюкопротеїдів;

- голодуванні і хронічних виснажливих хворобах;

- порушенні білкового обміну в організмі.

 

Морфологічна характеристика набряку легень:

- легені зменшені в об’ємі;

- на розрізі паренхіма легень світло-рожева, сухувата;

- легені тістуватої консистенції, на розрізі витікає піниста рідина;

- легені щільної консистенції, темно-червоного кольору.

 

Серцеві або застійні набряки виникають при:

- послабленій роботі серця;

- підвищеному артеріальному тиску;

- затримці натрію в організмі.

- порушенні вуглеводного обміну.

 

Розм’якшені інфаркти зустрічаються в:

- легенях;

- печінці;

- головному мозку;

- нирках.

 

Нагромадження рідини в серозних порожнинах називаємо:

- лімфорагією;

- гідрофобією;

- водянкою;

- набряком;

- лімфоекстравазатом.

 

Що називаємо дегідратацією:

- надмірне зволоження всіх органів;

- відсутність водянок в організмі;

- зневоднення цілого організму;

- зневоднення тазової порожнини;

- зневоднення черевної порожнини.

 

Збільшення кількості тканинної рідини в органі призводить до:

- зменшення органу в об’ємі;

- ангідремії;

- набряку;

- лімфорагії;

- плазморагії;

- водянки.

 

Крововилив у грудну плевральну порожнину називаємо:

- пневмоторакс;

- геморагічна пневмонія;

- гемоторакс;

- гемоперикард;

- гемофілія.

 

Якого кольору гематома на розрізі:

- жовтого;

- білого;

- рожевого;

- червоного;

- чорного.

 

Крововилив у черевну порожнину називається:

- гемоторакс;

- асцит;

- тампонада;

- гемоперитонеум.

 

По величині інфаркти поділяємо на:

- округлі, овальні за формою;

- мікроінфаркти, макроінфаркти;

- трикутні за формою;

- геморагічні;

- анемічні.

 

За кількістю інфаркти можуть зустрічатися:

- обширні;

- мікроінфаркти;

- поодинокі, множинні;

- трикутні;

 

Морфологічна характеристика набряку:

- орган твердий по консистенції;

- на розрізі структура органу добре виражена;

- орган дещо зменшений по величині;

- поверхня розрізу волога, консистенція органу тістувата.

 

Скупчення набрякової рідини у мозкових шлуночках:

- гідроцеле;

- гідропс;

- гідрофтальм;

- гідрофобія;

- гідроцефалія.

 

Загальне порушення кровообігу призводить до:

- альбінізму;

- гіпоксії, набряку, водянок;

- випадіння в тканинах солей кальцію;

- подагри.

 

Загальна застійна гіперемія виникає при:

- отруєнні фосфорними і миш’яковистими сполуками;

- пороках серця;

- гемолізі;

- халікозі;

- ішемії.

 

Чим характеризується артеріальне повнокрів’я:

- гострим застоєм крові;

- розширенням дрібних судин, посиленим рухом крові;

- пасивною гіперемією;

- ішемією.

 

Що називаємо тромбоартеріїтом:

- запалення вен;

- закупорку тромбом артерії;

- тромбоз і запалення лімфатичних судин;

- запалення з утворенням тромбів в артеріях.

 

Що являє собою ембол:

- затрамбована судина;

- артеріальна судина, яка вміщує тромб;

- окрема часточка, яка закупорила судину;

-тромб, який закупорив весь просвіт венозної судини.

 

Тромбом називаємо:

- посмертне звертання крові в судинах;

- прижиттєве звертання крові в судинах;

- виникнення при житті тромбопенії;

- прижиттєвий тромбоцитоз.

 

При лімфорагії лімфа:

- міняє свій склад;

- підвищена течія лімфи по судинах;

- виходить за межі лімфосудин;

- накопичується в лімфатичних вузлах.

 

Тромби можуть утворюватися при:

- порушенні сольово-мінерального обміну в організмі;

- підвищеному згортанні крові;

- плазморагіях;

- при анемії;

 

Причини артеріального повнокрів’я:

- ціаноз;

- пігментні дистрофії;

- лімфостаз;

- посилений приток крові при нормальному її відтоку;

- амілоїдоз.

 

Характерні морфологічні зміни при гемолітичній анемії:

- атрофія кісткового мозку;

- гіперемія слизових оболонок;

- гемоглобінемія, жовтяниця, гемосидероз;

- антракоз;

- геморагічний діатез.

 

Зовнішні ознаки органу при артеріальному повнокрів’ї:

- поверхня органу ціанотична;

- поверхня органу почервоніла, орган еластичний;

- поверхня органу бліда;

- орган твердої консистенції.

 

Зовнішні прояви венозної гіперемії:

- ішемія;

- колатеральна гіперемія;

- почервоніння;

- ціаноз, набряк.

 

Загальна анемія виникає при:

- недостатньому припливі крові до органу;

- порушенні кровотворення, крововтратах;

- сповільненій течії крові;

- стазі.

 

Обтураційна анемія виникає внаслідок:

- стазу;

- великих крововтрат;

- збільшеного розпаду еритроцитів;

- закупорки артерій тромбом, емболом.

 

Довготривалі стази призводять до:

- загальних анемій;

- дистрофічних процесів, некрозів;

- конгестивних гіперемій;

- вакатної гіперемії.

 

Різновидності гіперемій:

- ішемічна гіперемія;

- артеріальна гіперемія;

- гемолітична гіперемія;

- компресійна гіперемія.

 

До внутрішньої емболії відносять:

- повітряну емболію;

- бактеріальну емболію;

- тканинну емболію;

- емболію інородними предметами.

 

Кровотеча, яка супроводжується повільним виходом крові темно червоного забарвлення без пульсації:

- артеріальна;

- венозна;

- внутрішня;

- зовнішня.

 

Тромб, який прикріплений до артерії або вени і не повністю закриває її просвіт:

- обтураційний;

-.пристінковий;

- білий;

- змішаний.

 

Накопичення звернутої крові в тканинах чи органах без порушення їх цілісності це:

- стаз;

- тромбоз;

- гематома;

- емболія.

 

Кровотеча, яка характеризується сильним пульсуючим струменем яскраво червоного забарвлення:

- венозна;

- капілярна;

- артеріальна;

- внутрішня.

 

Тромби, в яких переважають еритроцити мають назву:

- червоні;

- білі;

- пристінкові;

- закупорювальні.

 

Тромб, який повністю закриває просвіт судини:

- пристінковий;

- закупорювальний;

- білий тромб;

- гіаліновий.

 

До зовнішньої емболії відносять:

- тканинну емболію;

- жирову емболію;

- тромбоемболію;

- повітряну емболію.

 

Вихід крові з кровоносних судин називається:

- гіперемія;

- кровотеча;

- ішемія;

- анемія.

 

Відмирання ділянки органа, яке виникає внаслідок припинення доступу крові це:

- інфаркт;

- тромбоз;

- стаз;

- емболія.

 

Переповнення судин кров’ю за рахунок посиленого притоку крові при нормальному відпливі має назву:

- венозна гіперемія;

- гіперемія;

- артеріальна гіперемія;

- анемія.

 

Емболія, яка виникає після перелому трубчастих кісток.

- тканинна;

- жирова;

- газова;

- тромбоемболія.

 

Гіперемія, яка розвивається внаслідок затрудненого відтоку крові по венах при нормальному припливі по артеріях:

- фізіологічна;

- артеріальна;

- венозна;

- нейропаралітична.

 

Почервоніння тканин, підвищення місцевої температури, збільшення об’єму органа – це наслідки:

- венозної гіперемії;

- артеріальної гіперемії;

- анемії;

- ішемії.

 

Блідість тканин, зменшення об’єму органа, зниження місцевої температури це ознаки:

- артеріальної гіперемії;

- венозної гіперемії;

- застійної гіперемії;

- місцевої анемії.

 

Накопичення транссудату в грудній порожнині:

- гідроторакс;

- асцит;

- гідроцефалія;

- гідроперикард.

 

Синюшне забарвлення тканини чи органа, збільшення його в об’ємі, зниження місцевої температури це наслідки:

- артеріальної гіперемії;

- місцевої анемії;

- венозної гіперемії;

- ішемії.

 

Надмірне накопичення рідини (транссудату) у тканинах називають:

- набряк;

- водянка;

- асцит;

- гідроторакс.

 

Водянка шлуночків головного мозку:

- гідроторакс;

- гідроцефалія;

- асцит;

- гідроперикард.

 

Клінічні ознаки патології: збільшення об’єму тканини чи органу, пониження температури, тістоподібна консистенція це:

- набряк;

- водянка;

- асцит;

- гідроторакс.

 

Водянка ниркової миски:

- гідронефроз;

- пієліт;

- пієлонефрит;

- нефрозонефрит.

 

Накопичення транссудату в будь-якій замкнутій природній порожнині це:

- набряк;

- водянка;

- токсичні набряки;

- ниркові набряки.

 

Прижиттєве утворення згустків крові в просвіті судин має назву:

- інфаркт;

- тромбоз;

- емболія;

- стаз.

 

Водянка черевної порожнини:

- асцит;

- гідроперикард;

- гідроцефалія;

- гідроторакс.

 

Відкладання у тромби солей кальцію це:

- васкуляризація;

- петрифікація;

- організація;

- каналізація.

 

Водянка порожнини серцевої сорочки це:

- гідроторакс;

- гідроперикард;

- гідроцефалія;

- асцит.

 

Закупорювання судин щільними, рідкими, газоподібними частинками, які за нормальних умов у них не трапляються це:

- емболія;

- анемія;

- ішемія;

- гіперемія.

 

Емболія, яка розвивається в результаті відриву згустка крові, що знаходився у кровоносній судині:

- жирова;

- тромбоемболія;

- тканинна;

- бактеріальна.