Смерть

Найвищий ступінь виснаження, це відсутність жирових відкладень в:

- епікарді;

- жировій клітковині;

- м’язах;

- підшкірній клітковині.

 

До вторинних ознак смерті відносять:

- припинення діяльності серця;

- припинення діяльності легень;

- припинення діяльності ЦНС;

- задубіння трупа.

 

Яка причина може привести до виснаження

- надмірна годівля;

- недостатня експлуатація;

- сповільнене згорання жиру в організмі;

- недостатня годівля.

 

Смерть, яка приводить до припинення життя організму внаслідок закономірного завершення його життєвого циклу:

- фізіологічна;

- патологічна;

- насильна;

- ненасильна.

 

Раптова смерть зовнішньо здорового організму при пошкодженні важливих органів хворобою:

- нагла;

- звичайна;

- насильна;

- фізіологічна.

 

Смерть життєздатного організму, яка викликана грубою дією зовнішніх чинників:

- нагла;

- ненасильна;

- насильна;

- звичайна.

 

До первинних ознак смерті відносять:

- трупні плями;

- охолодження трупа;

- задубіння трупа;

- припинення діяльності серця.

 

Посмертне затвердіння м’язів, яке приводить до нерухомості суглобів це:

- задубіння;

- охолодження;

- трупні плями;

- кров’яні згустки.

 

Синюшно-червоне забарвлення шкіри нижньої частини тіла у трупа, має назву:

- трупні плями;

- кров’яні згустки;

- автоліз;

- гниття.

 

Найшвидше гниття трупа проходить:

- в землі;

- на повітрі;

- у воді;

- при герметизації трупа.

 

У звичайних умовах задубіння трупа зникає через:

- 3-4 доби;

- 1 добу;

- 3-4 години;

- 1 годину.

 

Задубіння трупа розвивається повільно, слабо виражене або зовсім відсутнє у трупів тварин:

- що загинули від сильних крововтрат;

- високої вгодованості;

- з добре розвиненими м’язами;

- виснажених.

 

Охолодження трупа проходить у певній послідовності, найшвидше охолоджується:

- шкірний покрив;

- тулуб;

- внутрішні органи;

- голова.

 

Найшвидше трупне заклякання виникає в:

- м’язах тулуба;

- м’язах кінцівок;

- жувальних м’язах;

- м’язах шиї.

 

Зсідання крові після смерті не відбувається при загибелі тварини від:

- асфіксії;

- аритмії;

- атонії;

- анемії.

 

Період клінічної смерті можна продовжити застосувавши:

- гіпертермію;

- гіпотермію;

- радіацію;

- інсоляцію.

 

Вже через 5-10 хвилин після припинення роботи серця і дихання починають відмирати:

- епідерміс шкіри;

- м’язові волокна серця;

- нервові клітини кори головного мозку;

- сполучнотканинні елементи шкіри;

- еритроцити.

 

Некробіотичним процесом називають:

- відкладання солей кальцію в мертвих масах;

- припинення серцевої діяльності і дихання;

- заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною;

- повільне відмирання тканини;

- відокремлення омертвілої ділянки від живих тканин.

 

Клінічна смерть організму переходить у:

- фізіологічну;

- насильну;

- біологічну;

- патологічну;

- анатомічну.

 

У звичайних умовах трупне заклякання починається після смерті через:

- 2-5 годин;

- 24 години;

- 12 годин;

- 6-8 годин.

 

Коли серцева діяльність і дихання припиняється, але організм ще можна оживити, то така смерть називається:

- біологічна;

- фізична;

- клінічна;

- патологічна;

- природна.

 

Трупні плями виникають внаслідок:

- зміни стану крові і її перерозподілу;

- переповнення лімфатичних судин;

- дистрофічних змін паренхіматозних органів;

- охолодження трупа.

 

Некробіоз це:

- процес повільного відмирання тканин;

- припинення серцевої діяльності і дихання;

- патологічна або передчасна смерть;

- раптове припинення життєдіяльності тканинних елементів;

- процес заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною.

 

Незалежно від причини розрізняють смерть:

- хірургічну;

- фізичну;

- клінічну;

- біологічну;

- патологічну;

- насильну.

 

До трупних змін відносимо:

- загальне недокрів’я;

- заклякання м’язів, зсідання крові;

- охолодження;

- тромбоз;

- агонію;

- зменшення органів в об’ємі;

- клінічну смерть.

 

Патологічна (передчасна) смерть буває:

- природна;

- фізіологічна;

- раптова;

- біологічна;

- повільна;

- анатомічна.

 

Ознакою смерті організму є:

- припинення роботи серця;

- припинення роботи шлунково-кишкового тракту;

- припинення дихання;

- припинення функції селезінки;

- припинення функції слинних залоз;

- припинення сечовиділення.

 

Процес відмирання тканини називається:

- клінічна смерть;

- біологічна смерть;

- некробіоз;

- агонія;

- некробіотичний процес;

- трупне заклякання.

 

 Швидкість трупного розкладання залежить від:

- дії патологічних процесів у тканинах;

- дії низької температури;

- дії мікроорганізмів;

- порушення циркуляції крові;

- порушення циркуляції лімфи;

- припинення функції головного мозку.