Гайморит - запалення гайморових пазух.

Гангрена - некроз органів і тканин, які контактують із зовнішнім середовищем. Морфологічно виділяють суху, вологу і газову гангрени.

Гастрит - запалення шлунка. За перебігом гастрит розрізняють гострий і хронічний, за поширеністю - дифузний і вогнищевий. Гастрит також може бути ерозивним і виразковим.

Гастроентероколіт - запалення всього шлунково-кишкового тракту, за перебігом буває – гострий і хронічний. За характером ексудату – серозний, катаральний, фібринозний, геморагічний, гнійний, некротичний.

Гемангіома - пухлина, основні структурні компоненти якої побудовані за типом кровоносних судин.

Гематома - новоутворена порожнина в органах і тканинах, заповнена звернутою кров'ю.

Гематоенцефалічний бар'єр - морфофункціональний комплекс, що регулює обмін речовин між кров'ю і центральною нервовою системою і перешкоджає проникненню в мозок та цереброспінальну рідину чужорідних речовин.

Гематоофтальмічний бар'єр - морфофункціональний комплекс, що регулює обмін речовин між кров'ю і рідиною ока і виконує бар'єрну функцію у відношенні тканин і прозорих середовищ ока.

Гематурія - наявність крові в сечі.

Гемиплегія - параліч м'язів однієї половини тіла.

Гемоглобінемія - підвищений вміст гемоглобіну в плазмі крові.

Гемоглобінурія - поява в сечі гемоглобіну.

Гемоліз - процес руйнування еритроцитів і виходу гемоглобіну з них у плазму.

Гемолізини - антитіла, вироблені в організмі у відповідь на введення еритроцитів і здатні руйнувати (лізувати) ці еритроцити.

Гемоторакс - скупчення крові в грудній порожнині.

Геморагічний діатез - загальна спонтанна кровоточивість, що виникає шляхом діапедезу в органах та тканинах і має місце при порушенні системи зсідання крові. Морфологічно характеризується дрібними множинними крапчастими крововиливами на слизових і серозних покривах та шкірі.

Геморагія - нагромадження крові в тканинах. За морфологічними ознаками виділяють такі види: гематома, синець (кровопідтік), дрібні крововиливи.

Гемосидероз - надмірне утворення гемосидерину з гемоглобіну еритроцитів, що руйнуються.

Гемофілія - спадкове захворювання, зв'язане з порушенням першої фази згортання крові через дефіцит або фактора VIII, або фактора IX.

Гібернація - стан заціпеніння, у яке впадають тварини з осені до початку весни. Являє собою еволюційно закріплене пристосування до переживання несприятливих умов.

Гігантизм - клінічний синдром, що розвивається внаслідок гіперпродукції соматотропного гормону гіпофіза і характеризується надмірним ростом тіла.

Гідремія - збільшення вмісту води в крові.

Гідроперикард - скупчення набрякової рідини (транссудату) у порожнині перикарду.

Гідроторакс - скупчення транссудату в плевральних порожнинах.

Гідроцефалія - стан, що характеризується скупченням цереброспінальної рідини в шлуночках й у підоболонкових просторах.

Гіперамоніємія - підвищений вміст у крові іонів амонію.

Гіпербілірубінемія - підвищений вміст білірубіну в крові.

Гіпервентиляція - посилення повітрообміну в альвеолах легень у зв'язку з посиленням і частішанням дихання.

Гіперволемія - (плетора) збільшення проти норми об'єму крові. Буває олігоцитемічна (зі зменшенням частки формених елементів), поліцитемічна (із одночасним збільшенням кількості клітин крові) і проста (без порушення співвідношення форменних елементів та плазми крові).

Гіперглікемія - підвищення вмісту глюкози в крові.

Гіперемія - збільшення кровонаповнення органа за рахунок посилення припливу по артеріях (артеріальна, чи активна) чи за рахунок ослаблення відтоку з тканин (венозна, чи пасивна) крові.

Гіперестезія - підвищення тактильної чутливості.

Гіперкапнія - підвищений вміст вуглекислого газу в крові і тканинах організму.

Гіперліпемія - підвищений вміст ліпідів у крові.

Гіперпаратиреоз - захворювання, викликане надлишковим виділенням гормону прищитовидних залоз.

Гіперплазія - збільшення числа структурних елементів тканин унаслідок надлишкового їхнього утворення.

Гіпертензія - підвищення гідростатичного тиску в судинах, порожнинах тіла і порожнистих органів.

Гіпертензія артеріальна – підвищення кров'яного тиску в артеріях (те ж гіпертензія портальна, легенева і т. п.).

Гіпертермічний синдром - патологічний стан, що характеризується раптовим значним підвищенням температури тіла внаслідок порушення терморегуляції.

Гіпертермія - перегрівання організму внаслідок нагромадження тепла в організмі (ослаблення тепловіддачі, посилення теплоутворення).

Гіпертиреоз - (тиреотоксикоз) захворювання, викликуване надлишковим утворенням гормону щитовидної залози.

Гіпертонічна хвороба - хвороба, що супроводжується підвищенням артеріального тиску.

Гіпертонія - підвищена напруга м'язів, що супроводжується збільшенням їхнього опору розтяганню і порушенням функції відповідних органів і систем.

Гіпертрофія - збільшення маси тканини чи органа, його частини за рахунок збільшення розмірів клітинних елементів. У її основі, як правило, лежить гіперплазія.

Гіперхлоргідрія - підвищений вміст соляної кислоти в шлунковому соку.

Гіперхолестеринемія - збільшення вмісту холестерину в крові.

Гіпестезія - зниження тактильної (поверхневої) чутливості.

Гіпоглікемія - зменшений вміст глюкози в крові.

Гіпокапнія - знижений вміст (напруга) вуглекислого газу в крові і тканинах.

Гіпоксемія - знижений вміст (напруга) кисню в крові.

Гіпоксія - стан зниження рівня постачання тканин киснем чи порушення його утилізації в процесах біологічного окиснення.

Гіпоплазія - недорозвинення тканини, органа, частини тіла.

Гіпопротеїнемія - низький вміст білків у плазмі крові.

Гіпостенурія - показник порушення концентраційної здатності нирок, що проявляється у виділенні великої кількості сечі з низькою питомою вагою.

Гіпотермія - охолодження тіла. Може бути природне і штучне.

Гіпотиреоз - клінічний синдром, що виникає внаслідок зниження функції щитовидної залози (мікседема).

Гіпотонія - патологічно знижена напруга м'язів, що проявляється в зменшенні їхньої опірності розтягненню.

Гіпохлоргідрія - знижений вміст соляної кислоти в шлунковому соку.

Гіпохолестеринемія - знижений вміст холестерину в крові.

Гіпохромазія - ослаблення природного фарбування еритроцита через зниження вмісту в ньому гемоглобіну.

Глюкозурія - виділення надлишку глюкози із сечею.

Голодування - стан організму при повній відсутності чи недостатньому надходженні поживних речовин унаслідок відсутності корму чи порушення його прийому та засвоєння.

Гомотрансплантація - пересадження тканин від однієї тварини іншій того ж виду.

Гранулема - вогнищеве розростання клітин, запального походження, молодої сполучної тканини у вигляді невеликого вузлика.