Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Предмет  і  завдання  патофізіології  та патологічної анатомії

     Патофізіологія і патологічна анатомія тварин, або загальна патологія - це наука про життєдіяльність хворого організму, про виникнення, розвиток та завершення патологічних явищ організмі які характеризуються за життєвими функціями і структурними змінами в цілісному організмі, а також про патологоанатомічну діагностику основних хвороб тварин.

     Об’єктом вивчення патофізіології і патологічної анатомії є типові патологічні процеси та інші патологічні явища, що супроводжують хворобу. Вони характерні для багатьох хвороб і проявляються у вигляді функціональних та структурних змін в організмі.

     Загальну патологію не безпідставно вважають філософією медицини, оскільки вона на прикладі розгляду найбільш загальних змін в організмі  розглядає взаємозв'язок та взаємообумовленість багатьох філософських категорій, як: причина і наслідок, структура і функція; законів: переходу кількісних змін у якісні, протилежності та єдності протилежностей та ін. Філософська категорія єдності структури і функцій в патології свідчить про нерозривність цих двох понять.

     Важливо враховувати, що навколишнє середовище, у якому знаходиться організм, є джерелом різноманітних, у тому числі й негативних, впливів на нього. Організм з його індивідуальними особливостями, реактивністю і резистентністю, успадкованими від батьків, набутою в процесі філогенезу системою захисту і компенсації, розглядається як мішень. Наявність в організмі системи захисту і відновлення структури і функцій у відповідь на ушкодження  дає  можливість  самостійно  усувати   порушення,  які  виникають  у  ньому  під  впливом  патогенних  чинників. Процеси  філогенезу  ці  властивості  удосконалювалися . Як правило, виживали  ті  організми  та  види, які  знаходили найоптимальніші  варіанти  захисту   і  протидії несприятливим  чинникам за рахунок  саморегуляції  самооновлення. Потім  це закріплювалося генетично  і  успадковувалося як реалізація  ним  генетичного потенціалу на  всіх  етапах - від  зародження   і  до смерті.

     Інколи  сила  дії  найрізноманітніших  чинників на  тваринний  організм перевищує  рівень  його захисно-компенсаторних можливостей. Це призводить до  виникнення різних  порушень життєдіяльності аж до змін на рівні генетичного коду. В цих випадках  порушується  природні процеси життєдіяльності  організму, виникають патологічні явища, в  тому числі й хвороби, які знижують продуктивність тварин, призводять до захворювання та навіть їх загибелі.

     Патофізіологія і патологічна анатомія тварин – одна з фундаментальних  дисциплін основним завданням якої є аналіз характеру морфо-функціональних змін в організмі як наслідку дії етіологічного чинника дає можливості експериментатору у кожному конкретному випадку з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти основні та другорядні механізми  цих змін, що лежать в основі розвитку патологічного явища. Крім того, вивчення зажиттєвих та посмертних  структурних змін в організмі як специфічних проявів хвороби дає навички правильного встановлення патологоанатомічного діагнозу.

  

 1. Загальна патофізіологія включає в себе:

нозологію  -  вивчення про хворобу (від грец. nosos – хвороба, logos  -  вчення );

загальну етіологію – вчення про причини хвороби ( від грец. aithia – причина і лат. logos –  вчення );

загальний патогенез – відомості про механізм розвитку хвороби ( від грец. pathos – страждання і лат. genesis – походження );

типові патологічні процеси, де  розглядаються типові порушення структури і функцій при різноманітних хворобах ( типові ушкодження клітин, типові порушення реактивності , обміну речовин тощо ) .

     2.Патологія органів і систем – на базі отриманих знань із загальної патофізіології розглядає  патологію окремих органів і систем організму, які включають в себе функціональні і структурні зміни їх тварин.

     3.Патологоанатомічна діагностика хвороб тварин включає в себе патологоанатомічний розтин, де подані матеріали щодо основних  прийомів проведення патологоанатомічного розтину трупів тварин та оформлення протоколів розтину.

     Кінцева мета патофізіології і патологічної анатомії тварин -  навчитись осмислювати виявлені функціональні та морфологічні зміни в організмі тварин, які супроводжують ту чи іншу хворобу для більш ефективної її діагностики, профілактики і лікування хворих тварин, підготовити його до клінічного мислення.

 Основним методом патофізіології є експеримент.

     Патофізіологічний експеримент  передбачає моделювання хвороби на заздалегідь здоровій тварині, тоді як клінічні досліди проводять на хворих тваринах. Отже, патофізіологічнийексперимент є  чистий  експеримент.

     Розрізняють  два  види  експерименту: гострий і хронічний.

     Гострий   експериментабо вівісекцію  проводять з гострим втручанням  в життєдіяльність організму. Він дає  можливість досліджувати  швидкоплинні процеси і патологочні явища в організмі  тварини. В  цьому  разі маніпуляції  та  оперативні втручання  на тваринному  організмі здійснюють  із  застосуванням наркотичних  речовин,  транквілізаторів, інших  засобів що  відповідним  чином  позначається на стані  організму, на  функції  тих  чи  інших  органів. Тому він не  може  дати точної  відповіді на  поставлене  запитання .

     Проте гострий  експеримент вкрай  необхідний для  з’ясування  принципових  питань, для демонстрації на  заняттях тощо. Деякі види патлогічних  явищ  практично  не  можна  з’ясувати  без  проведення  гострого екстерименту (крововтрата, анафілакія, шок).

     Хронічний   експеремент протікає  значно  повільніше, без гострого втручання в  життєдіяльність  організму. Він  дає  можливісь  вивчати патологічні   явища і  пов'язані  з  ними зміни в  організмі протягом тривалого  часу  в  умовах,  максимального наближених до звичайних природних

Під час,   проведеня   експерименту використовують різноманітні  методики які повинні дати максимально точну відповідь на поставлене питання за даних умов. Частину цих методик застосовують у фізіології: метод ізольованих органів, фіксу вальний, подразнення, виключення, культури тканин, функціональних проб, біопсії, ангіостомії, радіоізотопний тощо.

     Проведення експериментів на тваринах вимагає певних морально-етичних правил використання піддослідних тварин. Утримання, годівля й використання тварин в експериментах повинні узгоджуватись з вимогами законодавчих і нормативних документів України, які стосуються охорони тварин.

Основним методом патологічної анатомії – розтин з метою отримання інформації про зажиттєві та посмертні морфологічні зміни в тканинах. Для зажиттєвого отримання проб тканин використовують метод біопсії – взяття проб тканин за допомогою різних пристосувань . Він дозволяє  отримати інформацію про зміни ще до виникнення клінічних ознак хвороби. За необхідності, крім дослідження форми та макроструктури тканин неозброєним оком, чи за допомогою рентгеноскопії, УЗД, використовують допоміжні методи досліджень:  цитоморфологічний, гістохімічний, електронно-мікроскопічний

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.     Як поділяється патологія.

2.     Що вивчає пат анатомія і її предмет вивчення.

3.     Що вивчає пат фізіологія і її предмет вивчення.

4.     Методи дослідження пат анатомії.

5.     Методи дослідження пат фізіології.