Вступ та загальна нозологія

Повернення хвороби, повторна поява її симптомів після клінічного видужання це:
- рецидив
- ремісія;
- реактивність;
- регенерація.

Наука про суть і закономірності розвитку хвороби:
- фізіологія;
- анатомія;
- патологія
- етіологія.

Хвороби, які тривають від декількох днів до 2-3 тижнів і для яких характерні яскраво виражені патологічні зміни:
- гострі
- підгострі;
- блискавичні;
- хронічні.

Наука про причини і умови виникнення хвороб:
- патологія;
- етіологія
- фізіологія;
- гістологія.

Механізм розвитку, перебіг і завершення хвороби вивчає:
- етіологія;
- патогенез:
- монокаузалізм;
- кондиціоналізм.

Чинник внутрішнього походження, який зумовлює пониження стійкості організму до захворювань:
- вік тварини:
- пора року;
- географічні умови;
- умови годівлі.

Наука про життєдіяльність хворого організму:
- патологічна анатомія;
- патологічна фізіологія:
- фізіологія;
- анатомія.

Наука про розвиток структурних змін в хворому організмі:
- патологічна фізіологія;
- патологічна анатомія:
- анатомія;
- гістологія.

Назвіть, що служить предметом вивчення для патологічної анатомії:
- хвора тварина;
- труп тварини:
- здорова тварина;
- жива тварина.

Назвіть, що служить предметом вивчення для патологічної фізіології:
- здорова тварина;
- труп тварини;
- хвора тварина:
- жива тварина.

Який з нижче названих методів використовують для зажиттєвого отримання проб тканин?
- розтин;
- біопсію
- експеримент;
- макроскопічний.

Виберіть, хто з нижче названих дослідників вважається засновником гуморальної теорії:
- Р. Вірхов;
- Гіппократ
- К. Бернар;
- Арістотель.

Виберіть, хто з нижче названих вчених вважається засновником патологічної фізіології:
- І.І. Мечников;
- І.П. Павлов;
- К. Бернар:
- Гіппократ.

Властивість організму змінювати свою життєдіяльність у відповідь на різні впливи зовнішнього середовища називається:
- резистентність;
- реактивність:
- ремісія;
- рецидив.

До зовнішніх бар’єрних пристосувань в організмі відносять:
- печінку;
- селезінку;
- слизові оболонки:
- легені.

Властивість організму пристосовуватись до змін навколишнього середовища називають:
- компенсація;
- адаптація
- алергія;
- сенсибілізація.

Тимчасове поліпшення стану хворого організму це:
- рецидив;
- реактивність;
- ремісія:
- регенерація. 

Місцева дія високої температури може привести до виникнення опіку четвертого ступеня:
- обвуглення тканин:
- почервоніння
- утворення пухирів;
- руйнування шкіри.

Загальна ушкоджувала дія високої температури на організм виявляється у перегріванні:
- гіпотермії;
-. гіперемії;
- гіпертермії:
- анемії.

Механічний чинник, який може привести до виникнення некрозу:
- поранення:
- кислота;
- луг;
- висока температура.

До відкритих травм відносять:
- рвані рани
- розтягнення;
- розриви зв’язок;
- вивихи.

Шок, який виникає у тварин як реакція на тяжкі травми опорно-рухового апарату, органів грудної або черевної порожнини називають:
- анафілактичний;
- гемотрансфузійний;
- травматичний
- опіковий.

До закритих травм відносять:
- розриви зв’язок:
- рвані рани;
- різані рани;
- відкриті переломи.

Реактивність, яка залежить від індивідуальних особливостей організму (спадковість, вік, стать)
- фізіологічна;
- індивідуальна:
- патологічна;
- неспецифічна.

Загальна дія холоду на організм викликає його переохолодження:
- гіпотермію
- гіпертермію;
- гіперемію;
- анемію.

Період розвитку хвороби, який характеризується не характерними ознаками: незначне підвищення температури, відмова від корму, відставання від гурту:
- прихований:
- кінець хвороби;
- виражених симптомів;
- продромальний.

Стійка зміна структури та функції організму, що виникає внаслідок перенесеної хвороби:
- патологічна реакція;
- патологічне явище;
- патологічний процес;
- патологічний стан.

Якій з нижче названих хвороб характерний блискавичний перебіг?
- сибірці
- туберкульозу;
- бруцельозу;
- паратуберкульозу.

Ушкоджувальний чинник, який проникає в організм викликає патологічний процес одного органа, який переходить на інший – це шлях поширення хвороботворних агентів в організмі:
- по природних каналах;
- по дотику:
- по кровоносних і лімфатичних судинах;
- по нервових стовбурах.

Якісно змінена реакція організму на алергени називається:
- анафілаксія;
- алергія:
- імунітет;
- сенсибілізація.

Імунітет, який формується в період індивідуального розвитку організму:
- спадковий;
- набутий
- стерильний;
- не стерильний.

До зовнішніх бар’єрних пристосувань організму відносять:
- війчастий епітелій трахеї і бронхів:
- слизова оболонка рота:
- фагоцити крові;
- клітини печінки;
- зірчасті клітини селезінки.

До внутрішніх бар’єрних пристосувань організму відносять:
- слизові оболонки сечостатевих органів;
- виділення слинних і слізних залоз;
- шлунковий сік;
- печінка
- лімфатичні вузли

Розділ патології «Загальна нозологія» включає:
- загальну етіологію:
- розлади крово-лімфообігу;
- вчення про хворобу:
- пухлини;
- дистрофію.

Відкриття про клітинний склад організму і зв'язок між суттю хвороби і змінами в клітинах належить таким вченим:
- Гппократу;
- Ч. Дарвіну;
- Мечникову;
- М. Шлейдену:
- Р. Вірхову:

Вчення Гіппократа про суть хвороби полягає у неправильному змішуванні чотирьох компонентів:
- вогню, води;
- крові, слизу:
- води, повітря;
- жовтої і чорної жовчі:
- повітря, землі.

Рідше від усіх тварин тепловий удар виникає у:
- свиней;
- овець
- великої рогатої худоби
- коней;
- новонароджених.

У патогенезі теплового удару виділяють дві стадії:
- компенсації
- збудження;
- пригнічення;
- декомпенсації
- адаптації.

Отруйні речовини, які потрапляють в організм із зовні і впливають на систему травлення:
- екзогенні:
- гепатотропні;
- нейротропні;
- гемічні;
- ентеротропні:

Властивість токсичних речовин вибірково впливати на окремі системи організму та ті що діють на кров, мають назви:
- тропізм:
- аутоінтоксикація;
- нефротоксичні;
- гемічні:
- гепатотропні.

Здатність сенсибілізованої тварини реагувати на гуморальний антиген, який являє собою фільтрат вбитої культури збудника застосовують для діагностики:
- сибірки;
- туберкульозу:
- сапу:
- сказу;
- бешихи.

Для сенсибілізації організму при анафілаксії необхідно ввести соті або тисячні долі граму чужорідного білка:
- ентерально;
- внутрішньом’язево:
- аерогенно;
- підшкірно:
- ректально.

Однотипні зміни в організмі, які виникають у відповідь на вплив найрізноманітніших чинників навколишнього середовища:
- адаптація до гіпоксії
- алергія;
- імунітет;
- анафілаксія;
- фагоцитоз

Знижений атмосферний тиск викликає у тварини такі ознаки і вони проявляються при:
- втискування барабанної перетинки;
- кровотечу з носа:
- під час підйому тварини на висоту:
- при опусканні тварини в печеру;
- стискання газів у кишках;
- при перебуванні тварини під водою.

Патогенна дія електричного струму на організм тварини залежить:
- від шляхів проходження електричного струму в організмі:
- від географічних умов;
- від експлуатації тварини;
- від віку тварини:
- від дії атмосферного тиску.

Засновником патологічної анатомії вважається вчений, який написав книжку і започаткував «анатомічне мислення» в патології у такому році:
- К Бернар;
- Дж. Морганьї
- Демокріт;
- 1771 рік;
- 1761 рік
- 1682 рік.

Коли в Україні створено Всеукраїнське товариство ветеринарних патологів?
-2001р.;
-1996 р.;
-2006 р.;
-2004 р..

Вчений, який залишив після себе великий спадок – інститут фізіології в Києві, названий його ім’ям:
-В.В. Воронін;
-І П. Павлов;
-О.О. Богомолець;
-С.З .Гжицький.

За редакцією якого вченого виданий підручник «Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин» затверджений Міністерством агрополітики України:
-А.Й. Мазуркевича;
-М.О.Нальотова;
-А.А. Журавеля;
-А.В.Акулова.

Вчений, який був двічі удостоєний Нобелівської премії за вчення про фагоцитоз та роль цитотоксинів:
-І.П.Павлов;
-В.В.Пашутін;
-І.І.Мечніков;
-О.О.Богомолець.

Вчений, який довів роль центральної нервової системи у життєдіяльності організму «теорія нервізму»:
-І.І.Мечніков;
-І.П.Павлов;
-В.В.Воронін;
-В.В.Пашутін.

Вчений, який був відзначений Сталінською премією першого ступеня 1941р. за багатомне видання «Руководство по патологическойфизиологии»:
-В.В.Воронін;
-М.Н.Зайка;
-В.В.Підвисоцький;
-О.О.Богомолець.

Перша в СРСР жінка-професор у ветеринарії:
-В.Р.Файтельберг – Бланк;
-Н.Г. Толстова – Парійська;
-Г.В. Звєрєва;
-Є.В.Петрова.

У якому році ветеринарна школа у Львові була перейменована у Львівську академію ветеринарної медицини?
-1881р.;
-1805 р.;
-1896 р.;
-1784 р.

Вчений, який був відзначений державною нагородою «Орден трудового червоного прапора» за участь у вивченні стахіботріотоксикозу?
-М.І.Потоцький;
-Ф.М.Пономаренко;
-Б.В.Борисевич;
-О.П.Остапенко.

Засновник Казанської школи ветеринарних патологоанатомів:
- К.Г.Боль;
-І.І.Равич;
-О.О.Богомолець;
-К.Д. Биков.

Засновник С. – Петербурзької школи ветеринарних патологоанатомів:
-А.Й. Мазуркевич;
-Г.О. Хмельницький;
-С.В. Баженов;
-М.Д. Балл.

Професор, який очолював кафедру ветеринарії при медичному факультеті Львівського університету:
-П.П. Урбанович;
- Ю. Хмель;
-Г. Кадий;
-О. Закшевський.

Хто з вчених є основоположником целюлярної теорії:
-М.В.Ломоносов;
-М. Шлейден;
-Ч. Дарвін;
-Р. Вірхов.

У якому році було засноване Всесвітнє товариство патофізіологів?
-1989р.
-1992р.
-1996р.
-1960р.

Який із вчених запропонував цитотоксичні сироватки для стимуляції загоєння ран, які врятували життя тисячам бійців у роки Великої Вітчизняної війни?:
-І.П.Павлов;
-О.О.Богомолець;
-М.О.Нальотов;
-А.В.Акулов.