Практична робота № 11

Тема: Вивчення патологічних змін при хворобах серцево-судинної системи.

Мета: Вивчити ознаки патологічних змін в органах серцево-судинної системи.

При підготовці до заняття студенти повинні засвоїти: поняття „тахікардія”, „брадикардія”, патологоанатомічну характеристику перикардитів, міокардитів, ендокардитів, гіпертрофії і дилатації серця, а також при спленітах і лімфаденітах.

Студенти повинні вміти: розпізнавати різні види перикардиту за характером ексудату, виявляти за ознаками бородавчастий ендокардит, гіпертрофію серця, спленіт і лімфаденіт.

Література

1. Патологическая физиология и патологическая анатомия животных / Под ред. Н.А. Налетова. – М.: Агропромиздат, 1991. – С. 155-167.

2. Мазуркевич А.Й., Урбанович П.П., Василин Н.С. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин. – В.: Нова книга, 2008.. – С. 168-178.

3. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных/ Под ред. В.П. Шишкова, Н.А. Налётова. – М.: Колос, 1980. – С. 147-159.

 

Оснащення: піддослідні тварини (жаби), дощечка, ножиці, препарувальна голка для руйнування спинного мозку, пінцет шпильки, тонка пробірочка, лід або сніг, теплий (38°С) і холодний (4°С) фіз. розчин, піпетка, термометр, каструля з водою, електроплитка, музейні препарати органів серцево-судинної системи, патологоанатомічні атласи.

Завдання 1. Викликати експериментальну тахікардію і брадикардію під впливом тепла і холоду.

Методичні вказівки

Знерухомлену жабу (укол в потиличний отвір) зафіксувати на дощечці у спинному положенні і видалити грудну кістку, так щоб було видно серце і протягом 30 секунд рахувати серцеві скорочення (вихідна норма) потім в тонку пробірку налити гарячої води не вище (42°С) і прикласти до передсердя або взяти теплий (38°С) фіз. розчин і нанести краплю на міокард, тримати до 1 хвилини і підрахувати кількість серцевих скорочень.

Через 3-5 хв. після цього до серця прикласти пробірку з льодом, снігом або накапати холодного фіз. розчину (4°С) і спостерігати зміну кількості серцевих скорочень.

Результати досліду занести у табличку такої форми.

Стан	Частота скорочень серця за 1 хв.
Вихідний
Під впливом: тепла
холоду

Зробити висновки про зміну частоти серцевих скорочень

Завдання 2. Розглянути малюнки органів і описати ознаки патологічних змін.

Методичні вказівки

При огляді малюнків звернути увагу на поверхню ендокарда, міокарда і перикарда, яка може ставати горбкуватою, тьмяною, покритою сіруватими плівочками. На поверхні ендокарду можуть спостерігатись бородавкоподібні вузлики.

Перикард і епікард може бути червоним з крововиливами, набряками.

В порожнині серцевої сорочки може нагромаджуватись рідина прозора або мутна, жовта або червонувата (серозний ексудат). Інколи серцева сорочка і епікард просочені кров’янистою рідиною, яка і нагромаджується в порожнині перикарда (геморагічний ексудат). А буває, що на епікарді і на внутрішній поверхні серцевої сорочки є нашарування сірувато білої волокнистої маси товщиною 1-2 см і серце має вигляд вкритого сполучнотканинним панциром (фібринозний ексудат).

Серцевий м’яз буває тьмяний, в’ялий, строкатий: ділянки червоно-сірого кольору чергуються з сірувато-жовтими і глинистими смугами, з крововиливами. А також в серцевому м’ясі можна виявити поодинокі або багаточисленні гнійники (вказати величину, форму, вміст), розростання сполучної тканини у вигляді сірувато-білих тяжів, які переплітаються і смужок або окремих ділянок, які контурами нагадують зерна.

Малюнки описати за вище визначеними ознаками.

Рис.27. Гострий бородавчастий ендокардит

Рис.28. Хронічний бородавчастий ендокардит

Рис.29. Фібринозний перикардит

Рис.30. Багаточисленні вогнища некрозу в міокарді (тигрове серце)

Методичні вказівки

При огляді музейних препаратів з травматичним перикардитом звернути особливу увагу на: величину серця і серцевої сорочки, колір, появу нашарувань, сторонніх тіл (назва стороннього тіла, довжина, товщина, поверхня), утворення раневого ходу, зростання серцевої сорочки з епікардом і діафрагмою та нагромадженням в порожнині перикарда каламутної смердючої рідини з пластівцями гною і фібрину.

В селезінці може зустрічатись серозне, геморагічне і гнійне запалення. Найбільш слід пам’ятати про геморагічний спленіт: селезінка збільшена у 3-5 раз, з поверхні розрізу стікає кров’яниста рідина, пульпа м’яка, поверхня розрізу кашоподібна.

У лімфатичних вузлах найчастіше виникає серозне запалення (вони збільшені, почервонілі, з поверхні розрізу стікає червонувата прозора рідина). Інколи при гнійному лімфаденіті весь лімфовузол заповнений гноєм, або при туберкульозі утворюються сирнисті вогнища.

Музейні препарати описати за ознаками визначеними в методичних вказівках другого і третього завдання.

Питання для контролю

1. Які причини виникнення травматичного перикардиту.

2. Який вид міокардиту найчастіше виникає у тварин і якими патологічними процесами проявляється?

3. В чому суть процесу виникнення бородавчастого ендокардиту?