Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ПЛАН

1. Мукормікоз, причини і ознаки.

2. Фузаріотоксикоз, причини і ознаки.

 

ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦЬОГО МАТЕРІАЛУ СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА:

- причини, що викликають мукормікоз ( плісняве сіно, гниле сіно і зерно);

- тварини, які хворіють цією хворобою і патологоанатомічні змінив органах;

- види тварин, що хворіють фузаріотоксикозом;

- патологоанатомічні зміни, що викликані токсином гриба;

-встановлення діагнозу з врахуванням клінічних ознак, патологоанатомічних змін і токсикологічних методів дослідження.

 

Мукормікоз викликається плісеневим грибками із сімейства Mucoracea після поїдання тварин плісеневого, гнилого сіна або зерна. Хворіють ВРХ, вівці, свині, коні, собаки, птиця. Патологоанатомічні ознаки характеризуються гострим вогнищевим або розлитим серозно-гнійним запаленням слизових оболонок органів травлення і дихальних органів.

Уражені ділянки мають вигляд темно-червоних або білувато-жовтих вузликів з некротичним центром, розміром в декілька міліметрів. При виразковому поражені сичуга телят – обширні вогнища некрозу і набряк слизової оболонки.

Фузаріотоксикоз – хвороби жуйних, коней, свиней, птиці. Ця хвороба виникає в результаті пошкодження зернових кормів. Патогенним агентом являється токсин цього гриба, викликає катаральне, серозно-геморагічне або виразково-некротичне запалення органів травлення, дистрофію паренхіматозних органів ротової порожнини, вогнища некрозів язика, тріщини на губах, сильна слинотеча.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які види тварин хворіють мукормікозом?

2. Чим характеризуються патологоанатомічні зміни при мукормікозі?

3. Які причини виникнення фузаріотоксикозу?

4. Патологоанатомічні зміни, що характеризують фузаріотоксикоз?

5. За якими ознаками встановлюють діагноз на грибкові хвороби?

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Патологическая физиология й патологическая анатомия животных /Под ред. Н.А. Налетова. – М.: Агропромиздат, 1991.-с. 292.