Некроз і атрофія

 

Відмирання ділянки органа, яке виникає внаслідок припинення доступу крові це:

- інфаркт;

- тромбоз;

- стаз;

- емболія.

 

Яка причина може привести до виснаження

- надмірна годівля;

- недостатня експлуатація;

- сповільнене згорання жиру в організмі;

- недостатня годівля.

 

Некроз тих тканин, які мають зв’язок з навколишнім середовищем називають:

- гангрена;

- гематома;

- гемоліз;

- геморагія.

 

Постійний процес зношування і відмирання клітин в живому організмі, який супроводжується заміною їх новими це:

- патологічний некроз;

- фізіологічний некроз;

- прямий некроз;

- непрямий некроз.

 

Омертвіння тканин, внаслідок відмирання клітин в живому організмі це:

- некроз;

- некробіоз;

- нефросклероз;

- інфаркт.

 

Атрофія, яка виникає при недостатньому кровопостачанні окремих органів чи тканин:

- дисфункціональна;

- гормональна;

- циркуляторна;

- компресійна.

 

Некроз, який виникає і розвивається під дією різних патогенних чинників:

- сухий;

- вологий;

- патологічний;

- фізіологічний.

 

Стан організму, який супроводжується втратою маси тіла та зниженням інтенсивності всіх життєвих функцій:

- кахексія;

- криза;

- кома;

- колапс.

 

Інволюція молочної залози в період між лактаціями, інволюція матки між вагітностями це:

- стареча атрофія;

- періодична атрофія;

- патологічна атрофія;

- гормональна атрофія.

 

Прижиттєве зменшення в об’ємі органів і тканин що супроводжується пониженням їх функції:

- атрофія;

- анемія;

- алергія;

- анестезія.

 

Атрофія, яка виникає від довготривалого тиску на тканини пов’язок, пухлин, збруї:

- компресійна;

- гормональна;

- дисфункціональна;

- нейротична.

 

Некроз, який викликається безпосередньою дією патогенних чинників на місті їх дотику до тканин:

- непрямий;

- прямий;

- фізіологічний;

- патологічний.

 

Утворення в організмі сухих ділянок щільної консистенції, сірувато жовтого забарвлення, що перетворюються на суху сироподібну масу:

- вологий некроз;

- сухий некроз;

- колікваційний некроз;

- прямий некроз.

 

Розсмоктування мертвих мас і заміщення їх сполучною тканиною називають:

- організація;

- петрифікація;

- секвестрація;

- інкапсуляція.

 

Некроз, який характеризується розм’якшенням і розрідженням мертвих тканин:

- вологий;

- сухий;

- коагуляційний;

- прямий.

 

Причини ожиріння:

- недостатня годівля;

- надмірна експлуатація;

- виснажливі хвороби;

- надмірна годівля.

 

Утворення навколо некротичної ділянки сполучнотканинної оболонки це :

- організація;

- інкапсуляція;

- секвестрація;

- петрифікація.

 

Атрофія, яка виникає від недіяльності, зниження функції органа:

- дисфункціональна;

- компресійна;

- циркуляторна;

- гормональна.

 

Відмерла ділянка тканини, яка має сіро-біле або сіро-жовте забарвлення і добре відрізняється від навколишніх тканин це:

- геморагічний інфаркт;

- червоний інфаркт;

- мішаний інфаркт;

- білий інфаркт.

 

Атрофія, яка виникає під дією різних хвороботворних чинників і виникає у будь-якому віці:

- патологічна;

- фізіологічна;

- стареча;

- періодична.

 

Атрофія, яка пов’язана з порушенням функції залоз внутрішньої секреції:

- циркуляторна;

- гормональна;

- нейротична;

- дисфункціональна.

 

Змертвіла тканина набрякла, розм’якшена брудно сірого, брудно зеленого або чорного забарвленням з неприємним запахом це:

- суха гангрена;

- волога гангрена;

- коагуляційний некроз;

- сухий некроз.

 

При вологому некрозі часто на місці омертвіння утворюється:

- секвестр;

- кіста;

- мутиляція;

- муміфікація;

- плазморексис.

 

Процес заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною називається

- мутиляція;

- організація;

- петрифікація;

- кальцифікація;

- коліквація.

 

Восковидний (ценкеровський) некроз спостерігають у:

- печінці;

- нирках;

- м’язах;

- кістках;

- головному мозку.

 

Якщо змертвіла тканина висихає, ущільнюється та набирає буро-чорного кольору то це буде:

- коагуляцій ний некроз;

- сухий некроз;

- колікваційний некроз;

- суха гангрена;

- газова гангрена.

 

В тканині навкруги змертвілої ділянки розвивається:

- атрофія;

- звапнення;

- реактивне запалення;

- некротичний детрит.

 

Повне відпадання мертвих ділянок (частин тіла) від організму називається:

- петрифікація;

- звапнення;

- муміфікація;

- інкапсуляція;

- мутиляція.

 

Синоніми терміну некроз:

- клінічна смерть;

- біологічна смерть;

- місцева смерть;

- дистрофія.

 

Значення некрозів для організму полягає в тому, що змертвіла частина тіла:

- посилює свою життєдіяльність;

- ослаблює свою функцію;

- змінює свою функцію;

- втрачає свою функцію;

- підвищує свою функцію.

 

Некрози алергічного походження пов’язані із:

- дією кислот на тканину;

- дією високої температури на тканину;

- підвищеною чутливістю організму до повторної дії патогенного агента;

- ареактивністю організму.

 

Вже через 5-10 хвилин після припинення роботи серця і дихання починають відмирати:

- епідерміс шкіри;

- м’язові волокна серця;

- нервові клітини кори головного мозку;

- сполучнотканинні елементи шкіри;

- еритроцити.

 

Некробіотичним процесом називають:

- відкладання солей кальцію в мертвих масах;

- припинення серцевої діяльності і дихання;

- заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною;

- повільне відмирання тканини;

- відокремлення омертвілої ділянки від живих тканин.

 

Безструктурна однорідна або зерниста маса, що складається з продуктів розпаду тканинних білків і ліпідів називається:

- секвестр;

- некротичний детрит;

- демаркаційна лінія;

- реактивне запалення;

- вторинна коліквація.

 

Омертвіння тканин, що розвивається в місці прикладання патогенних подразників (шкідливих агентів) називаємо:

- ангіогенним некрозом;

- непрямим некрозом;

- прямим некрозом;

- циркуляторним некрозом.

 

Прикладом колікваційного некрозу може бути:

- анемічний інфаркт нирки;

- казеозний сирнистий некроз;

- розм’якшення мозку;

- муміфікація;

- ценкеровський некроз м’язів.

 

Некроз це є:

- припинення серцевої діяльності і дихання;

- відмирання частини тіла в живому організмі;

- клінічна смерть організму;

- зменшення об’єму органу.

 

Ангіогенні некрози розвиваються внаслідок:

- дії високої температури;

- дії низької температури;

- припинення кровопостачання тканини;

- дії хімічних речовин на тканину.

 

Суха гангрена найчастіше спостерігається в:

- серці;

- легенях;

- шкірі;

- мозку;

- селезінці.

 

Зменшення ядра в об’ємі та більш інтенсивне забарвлення його ядерними барвниками називається:

- плазморексис;

- каріолізис;

- каріорексис;

- плазмолізи;

- каріопікноз.

 

Розплавленням периферичного шару мертвого вогнища і повне відокремлення його від живих тканин називається:

- петрифікація;

-.секвестрація;

- кальцифікація;

- інкрустація.

 

Якщо змертвіла тканина під впливом зовнішнього середовища значно змінюється і набирає брудно-бурого, брудно зеленого кольору або навіть чорного то таке змертвіння називається:

- коагуляцій ний некроз;

- казеозний некроз;

- ценкеровський некроз;

- гангрена;

- колікваційний некроз.

 

Некробіоз це:

- процес повільного відмирання тканин;

- припинення серцевої діяльності і дихання;

- патологічна або передчасна смерть;

- раптове припинення життєдіяльності тканинних елементів;

- процес заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною.

 

Муміфікація плода може бути прикладом:

-.сухого некрозу;

- коагуляційного некрозу;

- вологої гангрени;

- сухої гангрени;

- казеозного некрозу.

 

Синоніми терміну некроз:

- клінічна смерть;

- біологічна смерть;

- місцева смерть;

- омертвіння;

- некробіоз;

- автоліз;

- дистрофія.

 

За зовнішнім виглядом омертвілих частин розрізняють:

- прямий некроз;

- сухий , вологий некроз;

- гангрену,

- алергічний некроз;

- непрямий некроз;

- буру атрофію;

- гідронефроз;

- фібриноїдний некроз.

 

Волога гангрена найчастіше зустрічається:

- серці;

- мозку;

- легенях;

- нирках, печінці;

- кишечнику, матці;

- лімфатичних вузлах, селезінці;

- кістках.

 

Відмирання окремих клітин ділянки тканини чи органу називається:

- агонія;

- автоліз;

- некроз;

- біологічна смерть;.

- змертвіння;

- клінічна смерть.

 

Якщо змертвіла тканина під впливом гнильних мікроорганізмів розріджується, набирає брудно-сірого кольору з неприємним запахом, то це називаємо:

- колікваційний некроз;

- муміфікація;

- волога гангрена;

- вологий некроз;

- фібриноїдний некроз;

- септична гангрена;

- марантичний некроз.

 

До непрямих некрозів відносять:

- змертвіння, що виникають під безпосереднім впливом фізичних чинників;

- змертвіння, що виникають під впливом хімічних речовин;

- змертвіння, що виникають під впливом біологічних чинників;

- нейрогенні некрози;

- ангіогенні некрози.

 

Зміни цитоплазми при некрозі:

- фібриноїдне перетворення;

- плазморексис;

- каріопікноз;

- плазмолізис;

- десквамація;

- дискомпексація.

 

Колікваційний некроз розвивається у випадках, коли ділянка змертвіння:

- висихає;

- не висихає;

- ущільнюється;

- просякає рідиною;

- просякає солями кальцію;

- муміфікується

 

Ішемічний інфаркт нирок може бути прикладом некрозу:

- колікваційного;

- сухого;

- муміфікації;

- гангрени;

- коагуляційного;

- вологого.

 

Ішемічний інфаркт нирок може бути прикладом некрозу:

- колікваційного;

- восковидного;

- сухого;

- коагуляційного;

- ценкерівського;

- муміфікації;

- вологого некрозу.

 

Значення змертвіння для організму залежить від того:

- в якому органі сталося змертвіння;

- як циркулює кров в ділянці змертвіння;

- які дистрофічні процеси спостерігаються у фокусі некрозу;

- яка за величиною ділянка змертвіння;

- який пігмент відкладається у вогнищі змертвіння.

 

Процес відмирання тканини називається:

- клінічна смерть;

- біологічна смерть;

- некробіоз;

- агонія;

- некробіотичний процес;

- трупне заклякання.

 

Прикладом сухого некрозу може бути:

- бура атрофія міокарду;

- газова гангрена;

- казеозний некроз при туберкульозі;

- восковидний (ценкеровський) некроз мязів;

- вогнища омертвіння в головному мозку;

- мацерація плода.

 

Мікроскопічно при некрозі в ядрах клітин спостерігається:

- плазмопікноз;

- каріопікноз, каріорексис;

- дископлексація;

- плазморексис, плазмоліз;

- каріолізис;

- фібриноїдне перетворення.

 

Фібриноїдний некроз зустрічається в :

- нервових клітинах;

- судинах;

- печінкових балках;

- фолікулах лімфатичного вузла;

- сполучній тканині;

- епідермісі.

 

Вислід некрозу:

- коагуляція;

- організація, інкапсуляція;

- коліквація;

- секвестрація, мутиляція;

- муміфікація, мацерація;

- заміщення мертвих ділянок м’язовою тканиною.

 

Казеозний некроз відносимо до :

- сухого;

- колікваційного;

- вологого;

- коагуляційного;

- мацерації;

- муміфікації;

- сухої гангрени.

 

 Розрізняють гангрену:

- сирнисту;

- атрофічну;

- суху;

- вологу;

- фібриноїдну;

- зернисту.