Механічна жовтяниця - результат порушення відтоку жовчі з печінки при закупорці жовчної протоки камінням, пухлинами, гельмінтами, при запальному набуханні слизової жовчних ходів і стягуванні рубцевою тканиною. Затримка виходу жовчі призводить до розтягнення жовчних ходів, жовчні капіляри розриваються і жовч надходить безпосередньо в кров. Жовчні кислоти токсичні і викликають пригнічення центральної нервової системи, свербіж шкіри, брадикардію, зниження тонусу кровоносних судин, підвищену їх проникність, що прорвокує виникнення крововиливів, які посилюються через зниження згортання крові, так як кальцій крові зв'язується жовчними кислотами і знижується утворення протромбіну і фібриногену. Внаслідок припинення або обмеження надходження жовчі в кишечник порушується травлення (особливо засвоєння жиру), накопичуються токсичні речовини у зв'язку з розвитком гнильних процесів.
Гемолітична жовтяниця - результат розпаду еритроцитів (гемоліз) під впливом інфекції, протозойних збудників, отруєнь, а також після переливання великих кількостей крові. Звільнений гемоглобін перетворюється в білірубін.
Паренхіматозна жовтяниця викликається інфекцією, отруйними речовинами, що порушують структуру і функцію печінкових клітин. Жовч надходить у кров і в жовчні протоки.
Гепатози великої рогатої худоби та птиці.
Гепатози - група хвороб печінки різної етіології, зумовлені порушенням в ній обміну речовин (дистрофіями). Найбільш часто відмічають зернисту і жирову дистрофії, рідше - амілоїду. Поряд з дистрофічними процесами при гепатозах можуть розвиватися некробіотичні та некротичні процеси.
У великої рогатої худоби і птахів (особливо у курей) гепатози в основному кормового походження. Проявляються вони в результаті інтоксикації з шлунково-кишкового тракту при згодовуванні недоброякісних кормів, при отруєнні (чотирихлористий вуглець, люпин, сполуки фосфору, миш'яку та ін.), а також при інфекційних хворобах (лептоспіроз та ін.).
В основі патогенезу гепатозов лежать порушення того чи іншого виду обміну речовин в печінкових клітинах, що викликають дистрофічні і некротичні зміни.
Макроскопічно печінка збільшена в об’ємі, сіро-коричневого (при зернистій дистрофії), а при жировій дистрофії сірувато-жовтуватого або жовто-оранжевого кольору, в'ялої консистенції; на розрізі малюнок печінки згладжений.
Токсична дистрофія печінки поросят характеризується жировою і зернистою дистрофією, некробіозом і некрозом паренхіми з явищами загального токсикозу. Хвороба, іноді приймає масовий характер (частіше восени), уражаються переважно відлучені поросята. Хворє іноді 10-15% поголів'я поросят ферми, гине 30-40% від числа хворих.
Одна з головних причин - токсичні речовини, які потрапляють з кормом, недоброякісні корми, отруйні рослини. Сприяють захворюванню нестача в раціонах відлучених поросят білку, а також вітамінне і мінеральне голодування.
При патологоанатомічному дослідженні на початку хвороби печінка збільшена в об’ємі, нерівномірно забарвлена (мозаїчна): ділянки червоно-коричневого кольору чергуються з сіро-жовтими і яскраво-червоними. Вона щільної або в'ялої консистенції, нерідко легко розривається, на розрізі малюнок печінкових часточок згладжений.
При хронічному перебігу печінка зменшується в об'ємі, стає більш щільною, глинистого кольору. Крім змін в печінці у хворих тварин відзначають катаральне запалення шлунково-кишкового тракту, зернисту і жирову дистрофію міокарда і нирок, ураження шкіри (дерматит). Жовтяниця у поросят при цьому захворюванні спостерігається непостійно. Діагноз ставлять комплексно на підставі клінічних ознак і патолого-анатомічних змін з урахуванням анамнезу і токсикологічних досліджень.
Гепатит - запалення печінки. Зустрічається як самостійне (первинне) захворювання, але частіше як вторинний прояв різних інфекційних, паразитарних захворювань та інтоксикацій.
Розрізняють гепатит альтеративний, ексудативний, продуктивний (проліферативний).
За перебігом гепатит буває гострий, підгострий, хронічний.
Альтеративний гепатит характеризується різко вираженими дистрофічними і некротичними процесами в паренхімі органу, а також розладами кровообігу. Запальний процес може бути дифузним або вогнищевим, частіше спостерігають змішаний.
На розтині печінка збільшена в об’ємі з заокругленими краями, дрябла, легко рветься; нерівномірно забарвлена, темно-червоні ділянки чергуються з ділянками сіро- жовтого кольору. На розрізі також яскравий малюнок, поверхня розрізу тьм́´яна, місцями видно вогнища некрозу (безструктурні ділянки сіро- жовтого кольору).
Ексудативний гепатит буває серозний і гнійний.
При серозному гепатиті поряд з дистрофією споптерігаютьнабряк строми органу. Гнійний гепатит викликається гноєтворними бактеріями, а також гнійними процесами в жовчнх ходах (гнійний холангіт, холецистит та ін.). Протікає він в основному гостро або переходить в хронічний перебіг, може бути дифузним і вогнищевим у вигляді поодиноких або множинних абсцесів. Крім абсцесів у печінці спостерігають розлади кровообігу, зернисту іжирову дистрофії. При зовнішньому огляді пецінка дещо збільшена в об’ємі, нерівномірно забарвлена: ділянки – темно червоного кольору чергуються з ділянками сіро- або жовто-червоними. На фоні мозаїчного забарвлення печінки помітні сіро-жовті абсцеси величиною від горошини до грецького горіха і більші.Окремі дрібні гнійники зливаються в більші. На початковій стадії навколо гнійників видно червоний обідок, на місці якого при затяжному перебігу утворюється сполучнотканинна капсула. При гострому перебігу абсцеси можуть розкриватися, їх вмістиме виливається в черевну порожнину і викликає перитоніт.
Цироз печінки – хронічне продуктивне запалення, характеризується дифузним розростанням сполучної тканини.
Причини: різні інтоксикації із кишечника екзогенного і ендогенного походження, в тому числі згодовування тваринам зіпсованих, бродячих, пліснявих кормів, інфекційні та інвазійні хвороби.
Класифікують цирози залежно від причини (інфекційний, паразитарний, токсичний, циркуляторний, аліментарний), за клініко-морфологічними ознаками (атрофічний, гіпертрофічний, біліарний).
Атрофічний цироз. Печінка зменшена в об’ємі, щільної консистенції, поверхня горбиста, шершава, сірувато-коричневого кольору. На розрізі, навколо печінкових часточок помітні сіруваті сполучнотканинні тяжі.
Гіпертрофічний цироз. Печінка збільшена в об’ємі і масі, поверхня гладка, щільної консистенції (важко ріжеться ножем), сірувато – коричневого кольору. На розрізі часточковий малюнок згладжений.
Біліарний цироз – виникає і розвивається внаслідок запальних процесів в жовчних ходах (холангіт), жовчні ходи ущільнюються, по їх ходу розростаєься сполучна тканина. Причиною міліарного цирозу являються гельмінтози. Тому в просвіті жовчних ходів часто знаходять паразитів (фасціол, дикроцелій, епісторхів та ін.)
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
- Які можуть бути порушення функцій і обміну речовин в печінці?
- Щотаке гепатоз і гепатит?
- Що таке цироз печінки, його види і морфологічна характеристика?