План заняття
1. Причини, що приводять до порушення функції печінки і розлад бар’єрної функції печінки.
2. Розлад обміну речовин в організмі при патології печінки.
3. Розлад жовчовиділення і жовчеутворення.
4. Дистрофічні зміни у печінці.
5. Запалення печінки.
Література (основна та додаткова)
1. Налётов Н. А. Патологическая физиология и патологическая анатомия сельськохозяйственых животных. – М.: Агропромиздат, 1991 – с. 201-207.
2. Мазуркевич А.Й., Урбанович П.П., Василик Н.С. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин. – В.: Нова книга, 2008. – с.209 – 213с.
Печінка в організмі тварин виконує важливі і багатогранні функції. Вона бере участь у багатьох видах обміну речовин, секретує жовч, необхідну для травлення, є депо крові. Захисна функція печінки пов'язана з нейтралізацією різних токсичних речовин, що надійшли в кров з кишечника; її купферові клітини беруть участь у фагоцитозі. Вона є депо заліза, деяких вітамінів, в ембріональному періоді вважається кровотворних органом. У печінці утворюються білки, що беруть участь у процесах зсідання крові.
Методи вивчення функції печінки - експерементальні і клінічні дослідження.
Методи експерементального вивчення включають: часткове або повне видалення з організму печінки, токсичне пошкодження печінки, ангіостомічний метод, перфузію (вливання) ізольованої печінки, фістульний метод Екк - Павлова та ін.
Часткове видалення печінки не призводить до бажаних результатів, оскільки залишені частини органу заміщають його функцію майже повністю і ніяких змін в організмі не спостерігається. У подальшому печінка швидко регенерує.
Повне видалення печінки через 4-6 год викликає гіпоглікемію, судоми і через 10-15 год. тварина гине від порушення вуглеводного обміну.
Ангіостомія по Лондону - спосіб накладення на кровоносну судину фістули (трубки), що дозволє періодично брати у тварини кров для дослідження в умовах хронічного досліду. Для цього до стінок ворітної і печінкової вен підшивають металеві трубки з висходом назовні, що дозволяє брати кров що притікає і відтікає від печінки з встановленням відмінностей її складу.
Токсичне пошкодження досягається введенням в печінку отрут (чотирихлористий вуглець, хлороформ та ін.), що викликають пошкодження її структури і функції.
Перфузія (грец. - вливання) - пропускання крові через ізольовану печінку, що дозволить встановити відмінності у складі влитої рідини і тої, що виходить. Однак ізольований орган не завжди достовірно проявляє свою функцію і вимагає уточнення іншими методами.
Причини порушення функції печінки різноманітні: отруєння хімічними речовинами, продуктами неправильного обміну речовин, токсикоінфекції, інвазії, закупорка жовчних проток каменями, паразитами, механічні ушкодження й ін.
Порушення бар'єрної функції печінки.
Бар'єрна функція печінки велика. Вся кров, відтікає від кишечника, надходить у ворітну вену і через її розгалуження - в капіляри печінки. Захисна функція печінки проявляється в адсорбції та фагоцитозі мікробів, токсинів, різних суспензій, продуктів розщеплення отруйних речовин (зокрема, продуктів гнильного розпаду кормів), зв'язуванні отруйних речовин або перетворенні їх на нешкідливі сполуки, виділенні (екскреції) отруйних речовин з жовчю. Очищена печінкою кров надходить у праве серце, мале коло кровообігу і, насичена киснем, розноситься по всьому організму.
Структурні пошкодження печінки або порушення ферментативних процесів призводять до зниження її детоксикаційної функції.
Порушення обміну речовин при гіпофункції печінки.
У зв'язку з активною участю печінки в обміні речовин будь-яке пошкодження її проявляється розладами обмінних процесів.
Порушення вуглеводного обміну заключається у зменшенні синтезу глікогену, порушенні його розщеплення і утворенні вуглеводів з невуглеводів (глюкогенез). Відмічається зменшення глюкози в печінці, що значно знижує її дезинфікуючу функцію.
Порушення жирового обміну проявляється у зміні синтезу і розпаду жирних кислот. Послаблення окислення жирних кислот і надлишок надходження жиру призводить до накопичення нейтрального жиру в печінці (жирова інфільтрація), а також до накопичення в крові кетонових тіл, що викликає (частіше у високопродуктивних молочних корів) кетоз. Пошкодження печінки знижує її здатність виводити з крові холестерин і відкладати його в купферових клітинах. Спостерігається гіперхолестеринемія.
Порушення білкового обміну пов'язане з важливою ролю печінки в розщепленні, перебудові амінокислот, утворенні сечовини і синтезу білка. На печінку припадає половина утвореного в організмі протягом доби білка. Недостатнє утворення сечовини призводить до накопичення в крові аміаку.
При загальному ураженні печінки зменшується синтез сироваткових альбумінів, глобулінів, фібриногену, протромбіну та інших компонентів згортання крові. Знижений вміст білка в крові (гіпопротеїнемія) знижує тиск крові і сприяє виходу її рідкої частини з судин з утворенням набряків. Зменшується утворення антитіл.
Порушення вуглеводного, жирового і білкового обміну при захворюваннях печінки може призвести до зрушень кислотно-лужної рівноваги. Функціональна неповноцінність печінкових клітин супроводжується порушенням водно-мінерального обміну, обміну вітамінів. Так, знижена здатність печінки утримувати солі натрію, їх надмірна концентрація в тканинах сприяє виникненню набряків. А порушення відтоку жовчі і ураження паренхіми печінки знижує засвоєння жиророзчинних вітамінів (А, Д, Е, К) і депонування вітамінів С і групи В.
Порушення жовчоутворення і жовчовиділення. Утворення і виділення жовчі відноситься до специфічнх функцій печінки.
До складу жовчі входять жовчні кислоти і пігменти, холестерин, лецетин, жирні кислоти, натрій, калій, муцин і вода. Більшість складових частин надходить у жовч шляхом фільтрації, а жовчні кислоти і пігмент білірубін - шляхом секреції.
Порушується жовчоутворення і жовчовиділення при захворюваннях печінки, жовчного міхура, крові, частіше викликаних інфекцією. Розвивається жовтяниця, яка характеризується жовтим забарвленням шкіри, слизових оболонок в результаті надходження в кров жовчного пігменту білірубіну.
Розрізняють три види жовтяниці: механічну (застійну), гемолітичну та паренхіматозну (печінкову).