План заняття:
1. Причини що призводять до порушення кровообігу.
2. Серцева недостатність: порушення функцій серця, порушення збудливості, провідності, скоротливості.
3. Функціональні розлади кровоносних судин.
4. Ендокардит, його види і ознаки.
5. Міокардит, його види.
6. Перикардит його види і ознаки.
7. Об’ємні зміни серця.
8. Патологія кровоносних судин.
9. Патологія органів кровотворення.
10. Зміни загального об’єму крові запальна анемія.
11. Зміни кількісного і якісного складу еритроцитів і лейкоцитів.
Література (основна та додаткова)
1. Налётов Н. А. Патологическая физиология и патологическая анатомия сельськохозяйственых животных. – М.: Агропромиздат, 1991 – с. 155-170.
2. Мазуркевич А.Й., Урбанович П.П., Василик Н.С. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин. – В.: Нова книга, 2008. – с.153 – 158; 177.
У нормальних умовах координована робота серця і судин, як правило, забезпечує організм кров'ю відповідно до його потреб в даний момент. Великі функціональні можливості серцево-судинної системи та її пристосування до потреб організму забезпечуються тим, що серце і судини мають тонку і в той же час дуже стійку систему регуляції. Нормальне серце здатне виконувати роботу в 5 разів більшу, а судини можуть вміщати в 1,5 рази більше крові без зміни кров'яного тиску. Так, у випадках необхідності підвищення кровообігу (при посиленій роботі) збільшується хвилинний об’єм серця, посилюється робота кровотворних органів, знижуєтся опір в периферичних судинах, прискорюється і поглиблюється дихання, підвищується поглинання кисню в тканинах. Ці пристосування включаються не тільки при підвищених навантаженнях, але і в патологічних умовах, компенсуючи недостатність кровообігу, тобто, такий стан, коли серцево-судинна система не забезпечує організм киснем і поживними речовинами.
Причини порушення кровообігу різноманітні. Вони можуть бути пов'язані зі зміною функції і структури серця і називатися кардіальним або не зв’язані з патологією серця - екстракардіальними (позасерцевими).
До кардкальних причин відносять: перикардити (запалення серцевої сорочки), міокардити (запалення серцевого м'яза), міокардіодистрофії (дистрофічні зміни серцевого м'яза), кардіосклерози (склероз судин серця), порушення коронарного кровообігу, перевтома міокарда при перевантаженнях, ендокардити , пороки клапанів серця (звуження атріовентрикулярних, аортального та легеневого отворів), порушення ритму серця і ін.
Екстракардіальні причини: зміни судинних стінок артерій, вен, артеріол, венул, капілярів, коли знижується їх еластичність, гладкість, міцність; зміни кількості циркулюючої крові; розлади нервової, ендокринної систем, ураження легень, нирок та інших органів і систем організму.
За перебігом розрізняють гостру і хронічну недостатнісь кровообігу.
Гостра буває при шоці, коллапсі, інфаркті міокарда, крововиливах в порожнину перикарда (тампонада серця), емболії легеневої артерії та ін.
Хронічний перебіг розвивається при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, пороках серця й ін.
Протікає в три стадії:
1) компенсована, прихована в спокої, спостерігається тільки при функціональному навантаженні;
2) виявляється у спокої, а при функціональних навантаженнях виникає декомпенсація;
3) некомкомпенсована зі стійкими порушеннями обміну речовин та інших органів.
Серцева недостатність кровообігу.
Недостатність серця розвивається при невідповідності між навантаженням на серце і його здатністю виконувати роботу. Робота серця визначається кількістю притікаючої до нього крові і опором, який зустрічає виведення крові в аорту і легеневу артерію. Недостатність серця проявляється в тому, що воно не може перекачувати в артерію всю кров, поступившу по венах.
У патогенезі серцевої недостатності розрізняють 3 варіанти: недостатність від перевантаження (фізичні навантаження, пороки серця, гіпертонія); недостатність від пошкодження міокарда (інфекція, інтоксикація, авітамінози, порушення кровопостачання серця); змішана форма, коли навантаження зберігається, а частина м’язових волокон міокарда гине (інфаркт).
Так, при підвищених функціональних навантаженнях кількість крові, що надходить до серця збільшується. Кров подразнює рецептори міокарда, в ньому посилюється обмін речовин і синтез білка. Все це підсилює систолу, і кров проштовхується в аорту і легеневу артерію. Однак ці резерви виснажуються, і кров накопичується в серці, викликаючи розширення порожнин (дилатацію). Якщо при цьому є ураження міокарда, то дилатація виникає швидше через слабкість серцевого м'яза. Звідси рух крові по судинах порушується і виникає декомпенсація з різними застійними явищами в органах і тканинах, живлення їх погіршується і в них виникають атрофічні і дистрофічні процеси.
Ураження серцевого м'яза називаються міокардіопатіями, до них відносять міокардит, міокардіодистрофію, кардіосклероз.
Міокардит - запалення м'яза серця.
Міокардіодистрофія розвивається внаслідок запалення, анемії, інфекції, отруєння, гіповітамінозу, мінеральної недостатності, білкового голодування і т. д. При дистрофії серцевого м'яза розвивається послаблення його функції і падіння компенсаторної здатності. У міокарді розростається сполучна тканина. В цілому серцевий м'яз ущільнюється, послаблюється його робота і розвивається кардіосклероз. Склероз коронарних судин знижує живлення серцевого м'яза і його функціональну здатність.
Порушення функції серця пов'язано з розладом його нервової діяльності.
Автоматизм серцевої діяльності залежить від імпульсів, що виникають у синусному вузлі. Вони переходять на передсердно-шлуночковий вузол, а далі на пучки Гіса і волокна Пуркін´є . Функція автоматизму регулюється нервовою та ендокринною системами. Так, подразнення симпатичної системи викликає прискорене серцебиття, парасимпатичної - ураження. Ритм серцевих скорочень залежить від виду, віку, статі, фізіологічного стану тварини, виконуваної роботи і т. д. Розлади частоти ритму проявляються в прискоренні його (тахікардія) і уповільненні (брадикардія).
Тахікардія з'являється рефлекторно при зниженні артеріального і підвищенні венозного тиску, лихоманці ( синусового вузла підвищеної темпе¬ратурой крові), ураженнях серця, недокрів'ї і т.д. При цьому резерви серця можуть виснажуватися, в результаті наступає його слабкість.