План заняття:
1. Виродливості їх види і причини.
2. Поодинокі виродливості.
3. Множинні виродливості.
4. Позаутробні вади розвитку
Література (основна та додаткова)
1. Урбанович П.П., Потоцький М.К. Патологічна анатомія тварин. – К.: Ветінформ, 2008. – 282-298с.
Вади (порушення) розвитку – стійкі відхилення від правильної анатомічної будови організму або його частин, які виникають внаслідок неправильного формування.
Вивчення походження та патології вад складає окрему дисципліну – тератологію (гр. teratos – чудовисько, logos – поняття, вчення).
У зв’язку з тим, що формування (розвиток) організму триває протягом усього життя, розрізняють вади розвитку вродженні і позаутробні. Даний поділ є умовним, оскільки в основі анатомічних відхилень від норми, які проявляються у позауторбний період, лежать явища, пов’язані з ембріональним періодом життя тварини, які не проявляються до певного часу.
Будь – які пошкодження, викликані сильною дією механічних, хімічних факторів, а також хворобами, до вад розвитку не відносять і називають каліцтвами.
Неможна, наприклад, називати виродливостями втрату якогось органу (ока, частини кінцівки), викривлення хребта (горбатість) внаслідок перенесеного рахіту, важкі зміни в легенях, печінці, нирках – внаслідок туберкульозу, актиномікозу, глистяних інвазіях і т.д., а також зміни, викликані оперативним втручанням (видалення вушних раковин, хвоста у собак, рогів у жуйних, наслідки кастрації).
Виродливість – стійке відхилення від нормальної будови організму або його частин, яке проявляється у внутріутробний період розвитку.
Причини виродливостей прийнято поділяти на дві групи:
- внутрішні (фактори, які викликають зміни у зародкових клітинах – яйцеклітинах і сперматозоїдах);
- зовнішні (вплив факторів зовнішнього середовища на організм матері і плід, які порушують його розвиток).
Такий поділ причин виродливостей умовний, оскільки в кінцевому результаті факторами цих патологічних станів являються впливи зовнішнього середовища.
З клінічної точки зору, вади часто класифікуються також відповідно до анатомо-фізіологічного поділу організму на системи, ділянки та органи тіла (вади ЦНС, вади органів травного каналу, вади сечовидільної системи, вади обличчя, вади шкіри тощо).
Виродливості поділяють на:
1) поодинокі: персистенція, агенезія, гіпогенезія, гіпергенезія, злиття парних органів, атрезія, зміщення органів;
2) множинні: з'єднані близнюки (симетричні і асиметричні) і вільні близнюки (одно яйцеві, багато яйцеві, симетричні, асиметричні).
Поодинокі виродливості – вроджені анатомічні зміни, які стосуються будови організму одного плода.
- Персистенція – виродливість, яка характеризується збереженням тих частин зародка, які до моменту народження зникають (наприклад, наявність у плода залишків зябрових щілин, барталової протоки, яка з’єднує легеневу артерію з аортою, отворів у перегородці між шлуночками серця, а також між передсердями і т.д.)
- Агенезія – повна відсутність у плода тих або інших органів або частин тіла. Наприклад, відсутність черепної кришки (акранія), мозку (ацефалія), кінцівок (амелія), серця (акардія), сім'яників (анорхізм).
- Гіпогенезія – недорозвиток органів, або частин тіла, наприклад недорозвиток нижньої щелепи (агнатія), кінцівок (перромелюс).
Гіпогенезія може проявлятися незрощенням порожнин.
Наприклад, при недорозвитку черепа виникає мозкова грижа: мозок виступає за межі черепної коробки і розміщується безпосередньо під шкірою черепа;
при недорозвитку грудної кістки серце і легені знаходяться у відкритій грудній порожнині;
при недорозвиненні черевної стінки черевна порожнина залишається відкритою.
- Гіпергенезія – надмірне або зайве утворення органів. Сюди відносять утворення зайвих пальців (полідактилія), надлишкове утворення молочних залоз (полімастія), або сосків (політелія). Описані виродки з додатковими кінцівками, серцем, селезінкою та іншими органами.
- Злиття парних органів проявляється в утворенні одного ока (циклопія), однієї передньої або задньої кінцівки, одної нирки (підковоподібна нирка).
- Атрезія – відсутність природних отворів: носового, гортані, рота, глотки, піхви, ануса.
- Переміщення органів характеризується дзеркальним їх розташуванням. Наприклад, серце і селезінка розміщуються в правій половині тіла, печінка – з лівої і т.д.
У ветеринарній практиці часто зустрічаються вади статевої системи. У самців бувають розширені пахові кільця, через які іноді випадають органи черевної порожнини, відсутність одного (монорхізм) або (анорхізм) сім’яників, затримка їх в черевній порожнині ( крипторхізм). У самок буває недорозвиток матки (фримартинізм), зрощення статевого отвору.
Своєрідна вада – гермафродизм, коли для однієї тварини характерні органи і самця і самки.
Множинні виродливості характеризуються анатомічними відхиленнями у близнюків. Багатоплідність – нормальне явище у багатьох тварин (вівці, свині, кішки, собаки, гризуни) і залежить від одночасного дозрівання і запліднення декількох яйцеклітин. Іноді по тій же причині зустрічаються випадки багатоплідності у тих тварин, які виношують за вагітність один плід. Такі близнюки називаються різнояйцевими. Вони часто бувають різної статі, не схожі один на одного. І розвиваються нормально (вільні симетричні близнюки). Іноді спостерігають недорозвиток одного або декількох близнюків у зв’язку з неправильними умовами вагітності (вільні асиметричні близнюки).
В деяких випадках близнюки розвиваються із одного яйця, це виникає на ранніх стадіях дроблення бластули, коли вона розділяється на дві половини. Такі одно яйцеві близнюки бувають одної статі і дуже схожі один на одного.
Вони можуть розвиватися нормально (вільні одно яйцеві симетричні близнюки), або один з них виявляється недорозвиненим (вільні одно яйцеві асиметричні близнюки).
В деяких випадках поділ зародка буває неповним, близнюки виявляються з’єднаними один з одним різними частинами тіла, наприклад головою (краніопаги), грудиною (стернопаги), тазовою ділянкою (пігопаги). Такі одно яйцеві з’єднані близнюки мають спільну кровоносну систему, хірургічне роз'єднання їх буває неможливим, але вони нормально розвиваються і можуть жити після народження.
Зустрічаються виродливості з меншою ступінню роздвоєння ембріональних зародків, які стосуються лише окремих органів, у результаті чого утворюються двоголові виродки, виродки роздвоєні до ділянки тазу і, навпаки, роз’єднані від тазу до грудини або до шиї (одна голова при двох тулубах).
У деяких випадках на нормально розвиненій тварині (господар, аутозит), знаходиться недорозвинений організм (паразит). Такі виродливості, при яких не можна провести симетричну площину, називаються з’єднаними асиметричними виродками.
Від'єднання і зміщення окремих зародків органів ведуть до розвитку пухлинних утворень, які називаються тератомами (розділ «Пухлини»).
Виродки нерідко виявляються нездатними до самостійного існування і гинуть в момент народження або після нього. Життєздатних виродків часто можна звільнити від вад розвитку хірургічним втручанням.
Позаутробні вади розвитку пов’язані з неправильним формуванням органів у постембріональний період або з порушенням роботи залоз внутрішньої секреції, які проявляються в різному віці. Так, недорозвиток статевих залоз викликає у самців ознаки жіночої статі (євнухоідизм, фемінізм), у самок – признаки чоловічої статі (маскулінізація).
Недостатня функція гіпофіза проявляється затримкою в рості – карликовий ріст (нанізм). Гіперфункція гіпофізу у молодих тварин зумовлює нехарактерний великий ріст (гігантизм), а після статевого дозрівання – хвороба називається акромегалія. Вона характеризується надмірним розвитком виступаючих частин тіла (кінцівок, щелепи, носа, надбрівних дуг).
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
1. Які ви знаєте причини виродливостей.
2. Назвіть поодинокі виродливості.
3. В чому суть множинних виродливостей.
4. Що означає краніопаги, стернопаги, і пігопаги.
5. Назвіть які ви знаєте виродливості з меншим ступенем розщеплення органів.