Набряк - скупчення набрякової рідини (транссудату) у міжклітинних просторах при порушенні обміну води між кров'ю і тканинами; проявляється в збільшенні обсягу, зміні фізичних властивостей і розладі функції набряклої тканини.

Недостатність дихання - нездатність органів дихання забезпечити належне забезпечення газового складу крові (зовнішнього дихання) і тканин (внутрішнього дихання).

Недостатність кровообігу - нездатність органів кровообігу виконувати належним чином необхідні навантаження. Буває серцева, судинна і змішана.

Неінфекційний імунітет - (трансплантаційний) - стан імунної реактивності організму, який захищає організм від проникнення антигенів, які генетично чужорідні для нього при пересадженні тканини чи органа.

Нейропаралітична гіперемія - вид гіперемії, що виникає в результаті порушення регулювальної функції судинозвужувальних центрів, що веде до припинення чи блокади передачі нервових імпульсів по судинозвужувальних (адренергічних) нервах.

Нейтропенія - явище зменшення кількості нейтрофілів у мазках крові.

Нейтрофільний лейкоцитоз - збільшення кількості нейтрофілов у мазках периферичної крові.

Некробіоз - поступове, інтенсивно наростаюче відмирання окремих клітин, ділянок тканин, що проявляється у вигляді дистрофічних процесів і в кінцевому результаті призводить до некрозу.

Некроз - змертвіння окремих клітин, ділянок тканин, органа або частини тіла в живому організмі. Некроз може бути фізіологічним і патологічним.

Непрохідність кишок - захворювання, викликане порушенням проходження (пасажу) вмісту кишок внаслідок обтурації, здавлювання або порушення його функцій. Розрізняють уроджену і набуту, механічну і динамічну.

Несумісність імунологічна - генетично обумовлена невідповідність в антигенному складі клітини донора і реципієнта, що приводить до розвитку імунологічних реакцій (наприклад, несумісність крові при переливанні, тканин при пересадженні).

Нефрогенна гіпертензія - артеріальна гіпертензія, що розвивається при ураженні нирок з переважним активуванням ренін-ангіотензин-альдостеронової системи і затримкою в організмі натрію і води.

Нефротичний синдром - неспецифічний симптомокомплекс, що характеризується значною протеїнурією, ліпідурією з одночасним порушенням білкового, ліпідного і водно-сольового обміну в організмі (диспротеїнемія, гіпоальбумінурія, гіперліпідемія), набряками і водянками.

Нефрит - запалення нирки.

Нефросклероз - розростання в нирках сполучної тканини.

Ниркова недостатність - нездатність нирок виконувати належним чином пропоноване їм навантаження по утворенню сечі.

Нозологія - вчення про хворобу, включаючи вивчення біологічних і медичних її аспектів, а також питань етіології, патогенезу, номенклатури і класифікації хвороб.

Нориця - патологічний канал, що з'єднує глибокі шари тканини чи по­рожнисті органи з зовнішньою поверх­нею тіла (шкірою чи слизовою обо­лонкою) або ж порожнисті органи чи окремі їх камери між собою. З огляду на це нориці поділяють на зовнішні та внутрішні. Залежно від розміщен­ня внутрішнього тканинного кінця нориці остання може бути сліпою або наскрізною, що проникає в порож­нину якогось внутрішнього органа (глотку, кишку, жовчні чи сечові шляхи тощо).

Нормобластоз - наявність у мазках периферичної крові незрілих еритроцитів - нормобластів і еритробластів.

Нормоволемія - нормальний обсяг крові. Буває олігоцитемічна і поліцитемічна.